Що обрати для визначення геолокації за фото: ШІ чи Google Lens? Експеримент BellingcatДослідники Bellingcat перевірили 20 інструментів на основі ШІ — моделі LLM від OpenAI, Google, Anthropic, Mistral та xAI, намагаючись визначити геолокацію 25 авторських світлин, які зробили на різних континентах під час подорожей і які ніколи не публікували онлайн.До аналізу також включили Google Lens, щоб перевірити, чи справді LLM працюють ефективніше за традиційний зворотний пошук, який досі вважався одним із найефективніших способів визначити місце, де зробили фото.Жодних метаданих чи підказок під час тестування інструментів не було — лише надіслана світлина й питання: «Де зроблене це фото?».Основні висновки з експерименту Bellingcat🔹 Деякі моделі ChatGPT перевершили Google LensМоделі від OpenAI (o3, o4-mini, o4-mini-high) впоралися дещо ефективніше, ніж Google Lens. Там, де Lens губився серед десятків схожих варіантів, ChatGPT зосереджувався на дрібницях: стилі архітектури, огорожі уздовж дороги, написах на білбордах чи поштових скриньках.🏴 Наприклад, на фото з полем біля Цюриха о4-mini одразу визначив, що це «передгір’я Юри на півночі Швейцарії», а версія о4-mini-high назвала локацію ще точніше — «між Цюрихом і горами Юри».🏴 У сингапурському провулку ChatGPT зчитав напис на поштовій скриньці та назвав правильну адресу, тоді як Google Lens пропонував різні локації з Сингапура та Малайзії.Водночас Google Lens виявився точнішим в ідентифікації туристичних місць чи природних ландшафтів.🔹 Google Gemini та Anthropic Claude часто плуталися навіть із країноюGemini виявився занадто «обережним»: замість того, щоб вказати точне місце, він наводив одразу кілька континентів, відмовляючись зробити конкретніший висновок.🏴 Наприклад, на фото з японською засніженою трасою Gemini 2.5 Pro написав, що це може бути Японія, Європа, Північна чи Південна Америка. У випадку зі швейцарським полем модель просто заявила, що це «типовий пейзаж для багатьох регіонів світу».🏴 Claude поводився ще обережніше: навіть у найновіших версіях він іноді обмежувався коментарем на кшталт «це Азія», не ризикуючи висловити припущення щодо конкретного міста чи країни. А його найпотужніша версія, Opus 4, взагалі визначила вулицю з бронетехнікою в Бейруті як «десь у Європі», помилившись через «європейський стиль» архітектури.🔹 Grok інколи перевершував очікуванняМодель від xAI, попри те, що вона відома своєю схильністю до галюцинацій, у кількох випадках дивувала точністю. Саме Grok став єдиним, хто впевнено впізнав пляж у Коста-Ріці — там, де інші або взагалі не наважувалися відповісти, або давали результати за сотні кілометрів від справжньої локації.🏴 Проте ця влучність була радше винятком: у простіших завданнях Grok міг «побачити» Нідерланди на швейцарському полі, орієнтуючись не на пейзаж, а на ім’я автора фото. Навіть у режимах DeepSearch чи DeeperSearch він залишався нестабільним — міг дати блискуче точний результат, а наступної хвилини впевнено відстоювати відверто хибну відповідь.Детальніше про результати експерименту Bellingcat.📷 В ілюстрації використані світлини Bellingcat.
Як редакції експериментують із власними чатботами на основі ШІЧатботи на основі ШІ з упевненістю відповідають на будь-яке питання, навіть коли дані сумнівні. Тож разом із перевіреними фактами користувачі отримують хибну інформацію. Щоб цьому протистояти, дедалі більше редакцій запускають власні чатботи.Приклади новинних чат-ботів📌 Rappler (Філіппіни) — чатбот RaiПобудований на основі понад 400 000 матеріалів видання та його попередника, а також на перевірених наборах даних. Інформація в Rai має оновлюватися кожні 15 хвилин.Головна мета запуску чатбота — стимулювати читачів завантажувати та використовувати мобільний додаток Rappler Communities.💬 «Ми маємо амбітні цілі щодо залучення для нашого додатка, і Rai — це спосіб взаємодіяти та представляти наш контент детальніше», — зазначає керівниця відділу цифрових послуг Rappler Джемма Мендоса.📌 Financial Times — Ask FTЧатбот доступний лише для передплатників FT Professional і формує відповіді, застосовуючи архів видання з 2004 року й донині.За словами професора Колумбійської школи журналістики Білла Грюскіна, який тестував роботу цього чатбота, він простий у використанні та може бути аналогом пошуковика на сайті.💬 «Пошукові системи більшості новинних сайтів жахливі. Навіть у великих виданнях. Вони погано видають результати, не дозволяють сортувати за датою… Якщо ШІ покращить цей досвід, а відповіді будуть отримані з тієї ж бази даних, яка містить відредаговані статті та включає будь-які пізніші виправлення, то це чудово», — стверджує Грюскін.Обмеження і виклики⚠️ Новинні редакції не мають таких інженерних ресурсів, як великі IT-компанії, тому їхні чатботи часом працюють зі збоями. Наприклад, кілька тижнів система чатбота Rappler не оновлювала базу нових статей, тож користувачі отримували застарілі дані.⚠️ Якщо бот працює лише з матеріалами одного медіа, його база знань буде вужчою.⚠️ Чатбот може несвідомо «успадковувати» акценти попереднього висвітлення теми. Наприклад, якщо певна подія в архівах описана переважно через скандали чи контроверсійні заяви, відповіді ШІ теж будуть зміщені у цей бік, навіть якщо ситуація змінилася.👩🏽 Водночас журналісти відзначають користь таких чатботів для самих редакцій: вони допомагають готувати бекґраунди, перевіряти факти у власних архівах та швидко «підтягувати» хронологію подій.📕 Як медіа застосовують ШІ-чатботи для посилення редакцій та побудови довіри—на GIJN (англійською).
Можливості для журналістів та ЗМІ🤝 Українська конференція журналістів-розслідувачів — ІРРП⌛ Дедлайн: 29 серпняОсновний промовець #UIJC25 — Денієл Говден, засновник і директор Lighthouse Reports, член правління GIJN.Команда Lighthouse Reports застосовує новаторські принципи співпраці, коли гіперлокальні видання та фрилансери працюють над проєктами разом із провідними світовими ЗМІ. Крім того, редакція залучає науковців та експертів у сфері даних, відкритих джерел, фінансів та візуальної криміналістики. Про цю модель партнерства і «спільної журналістики» Денієл розповість на конференції.📌 Дата та місце проведення #UIJC25: 11–13 вересня, Київ.***🔎 Вакансія українського дослідника — OCCRP⌛ Дедлайн: 1 вересняВимоги до кандидатів:🔸 вміння працювати з українськими та російськими реєстрами та базами даних;🔸 вільне володіння англійською та українською мовами (усно й письмово);🔸 ретельність і увага до деталей;🔸 здатність працювати самостійно та звертатися за порадою при потребі;🔸 комп’ютерна грамотність, досвід роботи з Word, Excel та Google Docs; 🔸 досвід у сфері досліджень, журналістики, права чи фінансів;🔸 базові знання з обробки та аналізу даних;🔸 розуміння того, як відстежувати переміщення кораблів та літаків, а також —знаходити їхніх власників.***💰 Гранти для незалежних українських медіа, які представляють суспільні інтереси та сприяють євроінтеграції — IMS⌛ Дедлайн: 1 вересняКритерії участі:🔸 офіційна реєстрація в Нацраді з питань телебачення та радіомовлення;🔸 щонайменше рік діяльності на момент подання заявки;🔸 створювати оригінальний контент і демонструвати реальну зацікавленість у вивченні своєї аудиторії;🔸 інтеграція принципів різноманіття, рівності та інклюзивності (DEI).✅ Наявність у Білому списку ІМІ чи на Карті рекомендованих медіа — буде перевагою, але відсутність у цих списках не дискваліфікує заявника.✅ Пріоритет — медіа з Херсонщини, Миколаївщини, Луганщини, Донеччини, Харківщини та Сумщини.*** 💶 Стипендія на розслідування — ІРРП, RE:Cover Ukraine⌛ Дедлайн: 1 вересняЖурналісти можуть отримати 1500–2500 євро на розслідувальний матеріал про використання Україною фінансової допомоги з Західної Європи. Теми можуть бути локальними — від реконструкції школи до будівництва житла чи електростанцій.❗ Обов’язкова умова — співпраця з медіа чи фрилансером із Західної Європи. За потреби організатори обіцяють допомогти з контактами.***🕵️ Навчальна програма «OSINT та HUMINT для регіональних журналістів-розслідувачів» — Molfar Intelligence Institute⌛ Дедлайн: 15 вересня, 19:00📌 Навчання проходитиме 20–25 жовтня у Києві.Програма передбачає:🔸 основи пошуку інформації у відкритих джерелах;🔸 побудова алгоритмів пошуку доказів у власному розслідуванні;🔸 пошук інформації про осіб та організації;🔸 HUMINT (робота з джерелами-людьми) та соціальна інженерія;🔸 робота з реєстрами під час дослідження організацій та компаній;🔸 аналіз діяльності компаній: тендери та митні накладні;🔸 пошук та аналіз фінансової звітності приватних і публічних компаній.
Один із ключових спікерів #GIJC25 — безстрашний Густаво ГоррітіGIJN починає розкривати імена спікерів Глобальної конференції журналістів-розслідувачів, з якими ви зможете познайомитись особисто 20–24 листопада у Куала-Лумпурі, Малайзія.Маємо честь представити вам Густаво Горріті — одного з найдосвідченіших журналістів Латинської Америки, засновника перуанського розслідувального медіа IDL-Reporteros, яке є членом мережі GIJN й лауреатом премії «Проливаючи світло».Навіть у вигнанні він лишається об’єктом постійного переслідування з боку високопосадових злочинців, чию діяльність викриває його редакція.💬 «Горріті — герой для мене та багатьох інших журналістів. Щоразу, коли проти нього запускають підступні кампанії через його роботу, я розумію: їхня мета — змусити його заплатити високу ціну за розслідувальну журналістику», — каже співзасновниця мексиканського видання Quinto Elemento Lab Марсела Тураті. Кілька фактів з біографії Густаво Горріті📌 У 1980-х, коли в Перу точилася кровопролитна боротьба між урядом і комуністичним угрупованням, Густаво Горріті одним із перших почав системно висвітлювати діяльність бойовиків: аналізував їхню ідеологію, тактику та вплив на суспільство. Згодом на основі цих матеріалів Горріті опублікував книгу-дослідження, яку й сьогодні вважають одним із найґрунтовніших описів конфлікту, що забрав 70 тисяч життів.📌 У 1990-х Горріті досліджував корупцію на найвищих щаблях влади та зв’язки політиків із наркоторговцями. Після низки розслідувань журналіста викрали агенти спецслужб, кілька днів тримали в ув’язненні, й лише під тиском міжнародної спільноти відпустили. Після цього Горріті емігрував до Панами, де продовжив розслідування високопосадової корупції.📌 У середині 2000-х Горріті повернувся до Перу й заснував IDL-Reporteros. Уже перші розслідування команди (справа #Odebrecht) показали одну з найбільших корупційних схем у регіоні: багатомільйонні хабарі від великої будівельної компанії потрапляли в кишені посадовців і політиків в обмін на державні контракти. Як згодом з’ясували журналісти, ця корупційна схема поширилася на дюжину країн Латинської Америки, тож Горріті створив транскордонну команду розслідувачів для дослідження цієї теми.Розслідування IDL-Reporteros та його іноземних партнерів спричинило політичну кризу у понад десятьох країнах Латинської Америки та низку гучних судових процесів, де на лаві підсудних опинились навіть колишні президенти.📗 Як працює IDL-Reporteros під керівництвом Густаво Горріті (англійською).🎟️ Придбати квитки на #GIJC25.📗 Про інших спікерів Глобальної конференції.📸 На фото — Густаво Горріті та його колега Роміна Мелла на церемонії вручення премії Global Shining Light Award–2019 за транскордонні розслідування високопосадової корупції в Перу та інших країнах: «Автомийка» #LavaJato та «Білі комірці» #LavaJuez. Автор світлини: Nick Jaussi.
Як виявляти тролів та аналізувати їхню роботу👾 Вони можуть виглядати як звичайні користувачі, але їхня мета не спілкування, а маніпуляція. Тролі запускають хвилі негативу, пишуть однакові повідомлення з десятків акаунтів і створюють ілюзію масової підтримки. За хаотичними, на перший погляд, коментарями часто стоїть добре організована кампанія.Методика виявлення та аналізу облікових записів потенційних тролів🔍 Спостерігайте за соціальними мережами для виявлення підозрілої активності, раптових змін в інтонації або в змісті обговорень в інтернеті.🔍 Використовуйте інструменти моніторингу соцмереж — Brandwatch, Meltwater, Brand24, Talkwalker тощо — для відстеження конкретних ключових слів, хештегів або фраз, які можуть бути пов’язані з кампаніями тролінгу або цькування.🔍 Використовуйте інструменти мережного аналізу — Graphext, Graphistry, Gephi або NodeXL — для візуалізації зв’язків між обліковими записами та виявлення потенційної координації.🔍 Аналізуйте вміст повідомлень щодо закономірностей, зв’язків або ознак дезінформації.🔍 Вивчіть профілі потенційних тролів, зокрема дати створення облікових записів, характер повідомлень та зв’язок з уже відомими обліковими записами тролів.🔍 Співпрацюйте з іншими журналістами, дослідниками дезінформації або експертами з кібербезпеки для перевірки отриманих даних та пошуку додаткових відомостей.🔍 Документуйте та зберігайте всі знахідки за допомогою скриншотів та публічних архівів, наприклад, Wayback Machine.🔍 Публікуйте статті про виявлені кампанії, щоб привернути до них увагу та допомогти пом’якшити їхні наслідки.📚 Як розслідувати тролінг у соцмережах — у посібнику GIJN «Розслідування кіберзагроз» (українською).
Прості методи розпізнавання облич🇺🇦 Ми переклали для вас українською порадник тренера з інтернет-розслідувань Хенка ван Есса.У ньому:🔹 інструменти для ідентифікації облич з фото й відео;🔹 способи відстеження людей у натовпі;🔹 ресурси для пошуку схожих фотографій однієї й тієї ж особи;🔹 зіставлення нових фотографій людини зі знімками минулих років;🔹 як ця технологія допомагає будувати хронологію подій, шукати місце зйомки фото та викривати фейки;🔹 юридичні та етичні нюанси, які варто враховувати журналістам-розслідувачам.📚 Порадник містить приклади з реальних розслідувань, детальний огляд інструментів, посилання для глибшого вивчення методів та сервісів.Читайте й діліться з колегами. Це розділ з англомовного посібника «Методи Хенка ван Есса», у якому він ділиться практичними порадами щодо пошуку у Facebook, Instagram, X (Twitter), Telegram, TikTok, LinkedIn. https://gijn.org/resource/online-research-guide-with-henk-van-ess/Чи перекладати цей посібник українською? Якщо так — поставте реакцію 👍
Можливості нетворкінгу для журналістів🗣️ Українська конференція журналістів-розслідувачів — ІРРП11–13 вересня у Києві.📍 Дедлайн: 27 серпняЩороку на цій конференції зустрічаються сотні журналістів, щоб обговорити виклики та тенденції розвитку розслідувальної журналістики в Україні, а також послухати про досвід іноземних колег.Основний промовець — Денієл Говден, засновник і директор Lighthouse Reports, член правління GIJN.***📰 Donbas Media Forum 2025 — DII-Ukraine10-11 жовтня у Києві.Щорічна конференція, яка збирає журналістів і медіаменеджерів України та світу, дає можливість обговорити актуальні проблеми професії та налагодити комунікацію.Десятий Donbas Media Forum відбудеться офлайн. Організатори ще не відкрили реєстрацію та не оголосили спікерів, але обіцяють багато сюрпризів у програмі з нагоди ювілею.***🌍 Глобальна конференція журналістів-розслідувачів — GIJN20–24 листопада в Малайзії.📍 Дедлайн продажу квитків: 10 листопада.#GIJC25 — головна міжнародна зустріч журналістів-розслідувачів і дата-журналістів, яку GIJN організовує раз на два роки.*** Більше можливостей для нетворкінгу — у календарі GIJN.
Як налагодити стосунки з грантодавцямиПроцес збору коштів часто порівнюють із побаченням: перш ніж будувати тривалі стосунки та брати на себе зобов’язання, ви та донор маєте ближче познайомитися.Як зробити це знайомство максимально ненав’язливим — кілька корисних порад із посібника GIJN «Вступ до фандрайзингу» (українською).📌 Дізнайтеся пріоритети донораЦілі фінансування проєктів донорами часто змінюються через зовнішні й внутрішні фактори — пандемії, конфлікти, зміна керівництва тощо.🌍 Перевірте умови й обмеження фінансуванняГрантодавці мають право обмежувати своє фінансування програмами та географічними областями. Щоб мати хоч якийсь шанс на успішне фінансування, ваш проєкт має відповідати їхнім критеріям і побажанням.💰 Оцініть масштаби підтримкиПодавайте заявки на реальні суми. Не просіть мільйони в тих, хто зазвичай виділяє десятки тисяч, і навпаки.📅 Вивчіть процедуру подачіДеякі донори приймають заявки постійно, інші — тільки в певні періоди року. Також грантодавці можуть не приймати пропозицій без попередньої домовленості, тож варто спочатку познайомитися з ними й коротко розповісти про свій проєкт до старту прийому заявок.🤝 Налагодити особистий контакт із представниками донорів можна на масштабних профільних подіях,наприклад, Глобальній конференції журналістів-розслідувачів, яка проходитиме цьогоріч у листопаді в Куала-Лумпурі.🎟️ Квитки тут.Або просто напишіть на електронну пошту керівнику програми, яка вас цікавить, — контакти можна знайти у них на сайті.💡Порада: залучайте керівників вашої організації до особистого знайомства з грантодавцями. Донори часто хочуть почути бачення розвитку організації саме від лідерів проєктів.
Базова ідентифікація боєприпасів в Україні — практичний посібник📘 Американська некомерційна організація «Вибухотехніки без кордонів» у співпраці з фахівцями 8-го полку ССО, ДСНС та Нацполіції створила «Посібник із базової ідентифікації боєприпасів в Україні».У цьому візуальному довіднику:🔸 інформація про боєприпаси, які використовує Росія у війні проти України: авіабомби, ручні гранати, наземні міни, морські / річкові міни, мінометні міни, артилерійські снаряди, патрони, РПГ, ракети та пускові установки, реактивні системи залпового вогню, метальні заряди, піротехніка, керовані ракети, повітряні дрони, модифіковані саморобні боєприпаси, протимінні комплекси та підривні матеріали;🔸 зображення цих боєприпасів із поясненнями щодо маркувань, калібрів і кольорового кодування;🔸 поради щодо розпізнавання озброєння, яке використовують регулярні війська РФ та нелегальні формування.Автори посібника розповідають й описують лише про ті види боєприпасів, які були виявлені на території України.Востаннє інформацію у посібнику оновлювали на початку липня 2025 року.🔗 Завантажити українську версію.Також можуть прислужитися для ідентифікації вибухонебезпечних предметів ресурси GIJN (українською):💣 Як ідентифікувати вибухонебезпечні предмети за фото та відео з соцмереж. 🕵️♂️ Інструменти та поради для розслідування бомбардувань мирних жителів.📷 Фото: Офіс генпрокурора
🔥 100 днів залишилося до старту Глобальної конференції журналістів-розслідувачів у Малайзії! Ми починаємо зворотний відлік!Цього року GIJN та Malaysiakini зберуть у Куала-Лумпурі сотні журналістів, медіаекспертів та активістів з усього світу, щоб разом обговорити новітні інструменти та методи проведення розслідувань, поділитися історіями та відточити свої навички.Сподіваємося, що завдяки практичним майстер-класам та семінарам, злободенним дискусіям та численним можливостям для налагодження контактів #GIJC25 стане незабутньою подією для журналістів-розслідувачів, захоплених пошуком істини, прагненням до прозорості та підзвітності влади та бізнесу.Бажаєте розширити свій арсенал розслідувальних інструментів, познайомитися з лідерами галузі чи надихнутися новаторськими ідеями?Реєструйтеся на #GIJC25!Це не просто конференція — це можливість взяти участь у міжнародному діалозі щодо журналістських розслідувань.🌐 Сайт конференції.📅 Дати проведення: 20–24 листопада 2025 року.🌍 Місце проведення: Куала-Лумпур, Малайзія.Ми з нетерпінням чекаємо на зустріч із вами!
TGLIST.COM.UA
