Джерело
Данило Гетманцев | Кадровий дефіцит і демографічний виклик: чому резерв української еконо...
3 310 Охват/переглядів
2025-10-18 14:02
Повідомлення №10289
Кадровий дефіцит і демографічний виклик: чому резерв української економіки — це жінкиТільки лінивий не оголосив останнім часом про брак кадрів на ринку праці Україна. Більшість роботодавців наразі стикається з неможливістю знайти необхідних професіоналів. За даними Центру економічної стратегії, у серпні цього року кількість нових вакансій досягла рівня 2021 року, при цьому перевищивши кількість нових резюме. Мінекономіки звітує про мільйонні потреби у працівниках, при цьому ж - про ще вищі масштаби економічно неактивного працездатного населення. У цьому контексті я хотів би поговорити про жінок як важливий потенціал для розвитку економіки у країні, що воює.Хочу навести приклад - Велику Британію у Другу світову війну, де рівень жіночої зайнятості сягав 80–90% (у віці між 18 та 40 роками). Жінки стали не лише основною робочою силою в промисловості, а й рушієм післявоєнного економічного відновлення.Станом на 2022 рік рівень зайнятості жінок складав – 47,8%, чоловіків – 62,9%. Під час війни цей дисбаланс змінюється: гендерний розподіл кандидатів на вакансії дещо вирівнюється, кількість працевлаштованих Державним центром зайнятості жінок значно перевищує кількість чоловіків, жінки починають освоювати традиційно чоловічі професії. Однак ці тенденції виникають природно через вимушеність жінок працювати, а не завдяки створенню сприятливих умов для цього.Жінкам доводиться відмовлятися від кар'єри з народження дитини, і чим більша кількість дітей у жінки, тим вища ймовірність, що жінка змушена піти з роботи, обираючи, можливо, приємнішу, але однозначно неоплачувану опцію догляду за дітьми. А тривалість перебування в декреті часто призводить до депрофесіоналізації.Для України залучення більшої кількості жінок до ринку праці — ключовий резерв економічного зростання, але також питання демографічного виживання.Як збалансувати економічні та демографічні цілі?Проблема не лише в тому, щоб “залучити жінок до праці”. Ми маємо створити умови, за яких жінка може і народжувати, і виховувати дітей, не втрачаючи економічної активності. Для цього потрібен комплексний державний підхід:1. Розвиток системи догляду за дітьми• Підтримка розвитку ринку якісного догляду за дітьми – нянь, сімейних дитячих садків, ясел через державні інструменти.2. Гнучкість на ринку праці• Заохочення роботодавців пропонувати гнучкий графік, часткову зайнятість, віддалену роботу.3. Економічна підтримка матерів і підприємниць• Державні і донорські гранти на відкриття малого бізнесу жінками;• Програми перепідготовки для тих, хто повертається на роботу після декретної відпустки.4. Демографічна політика нового типу• Підтримка сімей з кількома дітьми — не лише через виплати, а через інфраструктуру, транспорт, освіту, житло;• Комунікаційна політика, що підкреслює цінність батьківства і професійної самореалізації як взаємодоповнюючих, а не взаємовиключних речей.Україна не зможе відновитися без активного залучення жінок у всі сфери економіки. Але так само не зможе відновитися без нових поколінь українців.Тому наше завдання — створити умови, за яких працююча жінка — це не соціальна жертва, а символ сильної, сучасної держави, яку цінують і підтримують цінує і працю, і материнство.