Поки не дочекався від Міносвіти відповіді щодо ситуації з доступом батьків до електронних щоденників, а батьки вже пишуть про чергові «цікаві новації». ЗНО для учнів 4-х класів стане обов'язковим із 2027 року. А уже навесні 2026 року заплановано апробацію ДПА у формі ЗНО - для 10 тисяч четвертокласників. Фінансування - за рахунок держбюджету.Навіть важкувато зібрати всі причини, що з цим рішенням не так, але давайте окреслимо основні:1) Неузгодженість з принципами програми «Нової української школи». В початкових класах освіта ґрунтується на формувальному оцінюванні - без бала в щоденнику. Фокус - на зворотному зв’язку й підтримці дитини. Запуск високостресового ЗНО в 10-річному віці фактично перевертає цю логіку, підміняючи щоденну педагогіку «натаскуванням на тест».2) Протиріччя міжнародній практиці. Зараз тренд - низькоставкові вибіркові оцінювання. У країнах ОЕСР на початковій школі переважають національні оцінювання без наслідків для дитини, а не екзамени. Для читання в 4-му класі існує й потужний вибірковий міжнародний бенчмарк PIRLS. Тобто світ давно відділив моніторинг системи від оцінювання конкретної дитини у цьому віці.3) Ціна питання. Навіть за електронний щоденник я та батьки боремося, щоб він був безоплатним. Натомість тут бюджетні кошти будуть витрачені на тести. Яку відчутну користь вони принесуть? Чи точно це пріоритет у воєнний час, коли ми рахуємо кожну гривню?4) Нерівність і стрес. Українські діти переживають вже 4-й рік навчання в надскладних умовах. За даними ЮНІСЕФ, близько 4 млн школярів мають постійні збої в освітньому процесі. Частина шкіл пошкоджена або зруйнована (не менше 10-15%). Запуск високостресового тесту в таких умовах лише збільшить розриви між дітьми за місцем проживання, статусом ВПО, доступом до інтернету й багатьох. Міжнародні дослідження PISA показують: частота стандартизованих тестів сама по собі не покращує навчальні результати, але підвищує тривожність.Будь-яка новація має бути виваженою, обґрунтованою, враховувати всі обставини й нюанси. Особливо в тому, що стосується дітей. Має бути переконлива аргументація, чому вона потрібна, чому саме в такому вигляді, чому саме зараз, що вона змінить на краще, чи були кейси в інших країнах і т.д. Інакше без всього цього це виглядає реформою заради реформи, а не реального ефекту. Хоча ефект уже зараз очевидний – додатковий стрес для дітей і витрати для держави.