Сьогодні я збиралася на зустріч з Мелісою - це дівчина, що заснувала Melomi (натуральні на 100% сушені фрукти, які я обожнюю, і за промокодом GEDONISTKA там 20% знижка).Ми домовились зустрітися в новому японському закладі, проте я знала, що суші вона не любить, і погодилася суто заради мого дослідження віденської гастрономії))І от вже перед виходом з дому я бачу сторі з мого найулюбленішого закладу Відня, що в них на обід (а це завжди одна страва, кожного дня різна) різотто з цільної вівсянки з соусом з черемши, з молодесенькою запеченою морквою та з домашнім сиром 🫠❤️‍🔥Пишу Меліссі одразу, мовляв, давай скіпнемо суші, та підемо туди? Вона - супер!!!Зустрічаємось там, і виявляється, що то був анонс вчорашнього дня, а сьогодні… картопля із кровʼяною ковбасою 😫😫😫 О май гад 😆🙊І тут я бачу робітника кухні, якого знаю всі роки життя у Відні, бо буваю в цьому закладі по кілька разів на тиждень. Жаліюся, як прогадала зі сторі!) І він каже: Юль. Ми зробимо. Тобі 2 порції? … І зробив. Мораль дуже проста: про свої бажання треба ГОВОРИТИ! Я могла просто промовчати, і дуже сокрушатися, що не скуштувала ту страву, і залишитися голодною. Але ні)Мораль 2: як ви к людям, так і вони до вас. Він допоміг мені, бо це я) І я дуже стараюсь щиро щоразу, коли приходжу, посміятися з ним та підняти настрій в робочий час.Коли ви будете класними, то і люди навколо вас будуть такими само ❤️Бажаю знаходити енергію всередині на цю «класність». В мене це не завжди виходить)