💌💌💌💌💌💌💌

До Дня закоханих написано немало. Проспівано ще більше, а вже скільки В шепіт перетворено, і не берусь злічити... Викид гормонів чудодійних, то вже не лиш білки,А ті макромолекули, що роблять світ яскравим і чудовим! Так здавна у природі повелось, що те нове життя,Яке з коханням збіглось на високих нотах,Буде захищеним й збереженим, як скарб, дарований з Небес. І, звісно, кожне дитя Боже талантами своїми одароване. Багато з тих дарів Господніх  в момент закоханості проявляються. І Фарадей колись,  і наш земляк -  Патон,Серйозні відкриття у цей період світу дарували. Патон - студент тоді ще, закохався у дівча, Що лівий берег для життя облюбовало,А на побачення хотілось бігать вечорами,З Шулявки славнозвісної й до Дарниці. Можливо, саме ті моменти мандрівні,І спонукали нашого студентадо новації. Дипломним захистом проєкт відомий став,Що у Маріїнському парку і донині йменується почесно - Міст Закоханих! Згодом вже академік наш - Євген Патон,Зміг інший міст побудувать через Дніпро, у Києві. І ще науку збагатив не раз,Щоб людям жилось краще і комфортніше. Людина може максимум вершить, Коли закохана, й коли її кохають. То ж нехай буде мир і розуміння на Землі,Нехай Господь дарує щедро всім кохання! Автор: Ірина Іванівна Берко.