«Люди відчувають безкарність»: що стоїть за новою хвилею браконьєрства на Чернігівщині?16 травня в мисливських угіддях поблизу села Гніздище на Чернігівщині єгері виявили смертельно пораненого лося європейського. Ця історія швидко вийшла за межі регіону — про випадок писали не лише чернігівські медіа, а й всеукраїнські видання.Лось європейський занесений до Червоної книги України. За словами працівників мисливського господарства, тварину вбили заради м’яса.— Ми почули постріл десь за півтора кілометра від нас і поїхали перевіряти. Коли приїхали, побачили пораненого лося і двох місцевих жителів, які намагалися добити тяжко поранену тварину, — розповідає мисливствознавець Віктор Петлай.Подія сталася на території мисливського господарства ТОВ «Спеціалізоване мисливсько-риболовецьке підприємство “Динамо”» між селами Гніздище та Картовецьке. На місце викликали поліцію, представників Держпродспоживслужби та екологічної інспекції. Наразі триває розслідування.За словами Віктора Петлая, особи фігурантів уже встановлені. Один із них після інциденту виїхав за кордон, скориставшись статусом багатодітного батька. Інший наразі перебуває в Україні та користується послугами адвокатів. Офіційної підозри чоловікам поки не оголосили.— У маленьких містах усі одне одного знають. Є люди, які зацікавлені, щоб такі справи не доходили до логічного завершення, — говорить мисливствознавець.За його словами, випадки незаконного полювання останнім часом трапляються дедалі частіше.— Колись такі випадки ще намагалися пояснювати бідністю. Але зараз це більше схоже на бізнес. Полюють переважно на великих тварин — лосів чи оленів. Це м’ясо, яке потім можна продати.Віктор каже: після початку повномасштабної війни браконьєрства певний час майже не було — ліси були перекриті, частина територій замінована, багато доріг закриті. Але згодом ситуация змінилася.— Зараз дороги знову відкрилися, люди повернулися в ліси. Полюють уже з машин, використовують тепловізори, нічні приціли, карабіни.Ще одна проблема — нестача працівників єгерської служби. В умовах воєнного стану дуже важко знайти кваліфікованих працівників, відданих своїй справі, мисливські господарства недоукомплектовані. Відсутність дозволу на полювання з боку держави призводить до занепаду мисливських господарств, що стимулює розвиток браконьєрства.За словами Віктора Петлая, єгері можуть викликати поліцію та зафіксувати порушення, але не мають достатніх повноважень, щоб самостійно затримувати порушників.— Люди часто відчувають безкарність. Думають: «А що мені за це буде?»Контролювати територію допомагають фотопастки та місцеві мисливці, які повідомляють про підозрілі автомобілі чи людей у лісі. Також ведеться спостереження за основними дорогами, якими можуть їздити браконьєри. Використовуємо для цього всі наявні технічні засоби.До повномасштабної війни в господарстві використовували й дрони.— Це була дуже корисна річ для виявлення браконьєрів. Але зараз безпольотна зона. Та й усе, що мали, ми віддали військовим.У мисливському господарстві побоюються: після завершення війни проблема може стати ще гострішою.— Зброї на руках буде дуже багато. І тепловізорів, і нічних прицілів теж. Це все потім може піти в незаконне полювання, — говорить Віктор Петлай.Водночас мисливствознавці переконані: багато людей досі не усвідомлюють, що незаконне полювання — це не «розвага» і не «дрібне порушення», а кримінальний злочин.Відповідно до статті 248 Кримінального кодексу України, за незаконне полювання на тварин, занесених до Червоної книги, передбачено штрафи, обмеження або позбавлення волі до п’яти років. Якщо злочин вчинено повторно, групою осіб або із застосуванням заборонених засобів, покарання може бути суворішим.Окрім кримінальної відповідальності, порушники зобов’язані відшкодувати завдані державі збитки. Сума компенсації за незаконне добування рідкісних тварин може сягати сотень тисяч гривень залежно від виду.Також суд може конфіскувати зброю, інші знаряддя полювання та транспорт, який використовувався під час правопорушення.ДП/Актуальні новини