21) Зі "Ста тисяч пісень Міларепи",перший уривок розділуГОРЛИЦІНамо Ґуру! Вчителю слава!За вказівкою свого Їдама, Міларепа подався з Йолмо назад до Тибету. Прибувши до Кутанґу, він оселився в одній із печер і перебував там у Магамудрі. Одного дня до Міларепи залетіла го‌рлиця з золотими кульчиками. Вона кивнула головою, мовляв “добридень”, схилила тільце своє, немов вклоняючись Джєцунові, кілька разів обійшла його колом і порхнула в напрямку Непорочної Скелі . Позая‌к Міларепі спало на думку, що таким чином місцевий дух запрошує його до себе, він послідував за голубкою. Вони піднялися на гору. Там горлиця підвела його до купки білого рису. Пташка дзьобнула рис і піднесла в дзьобі кілька зернин Міларепі. Втішений, Джєцун вибухнув піснею “Насолода сутності”: Марпо з Лодраку,мій Ґуру чудовий! Всім серцем пам’ятаю Вас,Медитую з Вами у моєму серці.Молюсь за те, аби ніколи не бути окремо від Вас!Возз’єднання свого серцяз серцем Майстра –чиста насолода!Емаго!А ла ла го! Ах, утіха – ясно бачити,як природа усіх явищ є одвічна дгармакая.Ненадумані, думка‌ми не ущільнені,з’яви розчиняються спонтанно в дгармакаю.Сутність цю розпізнаю‌,в неї розслабляюся.Ця при-сутність розпізна‌ння –чиста насолода! Всі “низькі‌” та “вищі” поглядису‌тнє усвідомленняплавить у єдиний смак.Так палає насолодаПогляду спонтанного!Ах, утіха – розпізнання справжньої природи серця-ума!Її сутність – невід’ємністься‌йності та порожнечі, вона і усвідомлення – це одне і те ж.Призвича‌юся в цю порожнечу усвідомлення,в неї розслабляюся.Ця при-сутність розпізна‌ння –чиста насолода! Всі “вдалі” та “невдалі” медитації су‌тнє усвідомленняплавить у єдиний смак.Так палає насолодамедитації спонтанної! Ах, утіха – споглядати,як шість свідомостей чуття з їхніми об’єктами розчиняються у всеоснову. Хто сприймає й що сприймаєтьсяне є окремо – розчиняються.По-суті всі чуття є чисті,вони у чисту сутністьнедуально розслабляються.Ця при-сутність розпізна‌ння –чиста насолода! Всі дії, “гарні” та “погані”,сутнє усвідомленняплавить у єдиний смак.Так палає насолодаспонтанних всіх діянь!Ах, утіха – звершення єпорожнеча сфери істини, щопроменіє розмаїттям сфери з’яв. Хоч би що ставалося, хоч би що сприймається,все‌ само-звільняєтьсяв ося‌йну порожнечу.Ця присутність розпізна‌ння –чиста насолода! Всі “приємні” й “неприємні” про‌яви, сутнє усвідомленняплавить у єдиний смак.Так палає насолодадійсного Пробудження!..Переклав © Ярослав Литовченко, 2010, 2016, 2024