Повідомлення telegram каналу - @gamedesigner_notes

Red Dead Redemption 2
Вокабуляр та сюжетна арка Датча ван дер Лінде
Вокабуляр персонажа у наративній термінології представляє з себе особливість мови персонажу, його підбір слів, наскільки він різноманітний, грубий, який акцент, на що робиться фокус у реченнях, наскільки ці речення складні, як персонаж володіє мовою і так далі.
Усі персонажі, як і реальні люди, не можуть спілкуватися однаковим чином. У всіх різний життєвий досвід та світогляд. Наприклад, зараз читаю Павлюка «Я бачу вас цікавить пітьма» і деякі персонажі взагалі спілкуються відвертим суржиком, що тільки додає їм барв та глибини. Те ж саме я можу сказати і про персонажів нещодавно прочитаних «11/22/63» та «Голлі» від Стівена Кінга. (До речі, рекомендую)
Датч дуже відрізняється від всіх інших персонажів у таборі. Він помітно більш начитаний, освічений і відверто маніпулятивний. Він часто говорить впевнено, маскуючи відсутність чіткого плану (хоча постійно повторює, що він має якийсь план), він не рідко тисне на лояльність Артура («Do you still believe me, boy?”), він закликає всіх залишатись спокійними (маніпуляція), запевняє, що всі в безпеці (маніпуляція), а також викликає інших на певні дуелі (теж, маніпуляція), а його словниковий запас не рідко змушує мене відкривати reverso context, на відміну від інших героїв оповіді (і це також маніпуляція, бо так він демонструє свою перевагу над іншими).
Проходячи гру втретє, я бачу як Датч, який постійно намагається вдавати з себе сильного лідера, іде на зухвалі вчинки, які на початку ставлять усю групу під загрозу, а потім і стають її смертю. Відсутність бажання слухати наближених до нього радників, штовхає Датча у руки Майка (шейпшифтера, за термінологією Кемпбелла), що повністю відповідає його арці гріхопадіння. На цьому шляху, дуже показовою є сцена, коли Датч жорстоко вбиває Анжело Бронте, яка, на мою думку, є точкою неповернення для самого Датча і переломним моментом для його відносин із Артуром.