50 років вже минуло від тих подій.

Атлетик та Реал Сосьєдад оголосили, що сьогодні перед дербі повторять знамениту "сцену Ікурріньї", причому це зроблять 83-річний Хосе Анхель Ірібар та 76-річний Інаксіо Кортабаррія - точно, як вперше.

Хоча, звісно ж, сьогодні їм за це не загрожують жодні репресії.

А от тоді...

Іспанія пережила темні часи за диктатури Франсіско Франко у 1939-75. Жодні права людини не були гарантовані; незгідні зникали тут і там. Про права меншин, які воювали за лівих у Громадянську, і мова не йшла. Оголосити себе каталонцем, баском чи галісійцем означало назватися ворогом влади - і прийняти наслідки.

"Вдома, на фермі, ми розмовляли баскською мовою, але її публічне використання переслідувалося", - розповідає чемпіон Європи-1964 та легенда Атлетика Ірібар. "У коледжі Ла Саль у Більбао один монах навчав нас народних пісень, нічого політичного, так-от його змусили піти. Такий був час".

У відповідь на репресії меншини чинили спротив - майже виключно мирний, культурно-просвітницький.

Проте існували й три страшні букви "ЕТА" - заснована у 1959-му організація баскських радикалів, що зблизилася з КДБ та вела терор по всій Іспанії. У 1973-му бойовики навіть вбили прем'єра Луїса Карреро Бланко. Ну, а скільки гинуло випадкових перехожих від їхніх бомб - того не злічити. Сотні.

Смерть Франко 20 листопада 1975-го за цих обставин була шансом на мир - можливістю знизити напругу, дати більше свободи, аби молодь перестала шукати відповідь у терорі. Але...

"У нас тоді всі соціальні класи оголосили себе басками. Та міністр внутрішніх справ Фрага Ірібарне сказав, що Ікуррінью пронесуть хіба через його труп", - каже колишній лівий захисник Сосьєдада Антоніо де ла Ос Уранга.

Це він усе вигадав та організував. За ту акцію Уранга навіть отримав від одноклубників прізвисько "Троцький".

Так-от...

До 5 грудня 1976-го, коли два найбільші баскські клуби Атлетик та Реал Сосьєдад мали зіграти дербі, Антоніо підготував Ікуррінью - традиційний прапор народу басків, який ще залишався поза законом. У роки Франко якщо його знаходили - це була тюрма, і надовго.

"Ну слухайте, сьогодні їх продають на кожному кроці, але у 1976-му дістати можна було лише нелегально. На щастя, в мене сестра працювала на швейній фабриці в селищі. Я попросив пошити її", - розповідає Уранга. "Того разу я не потрапив до заявки, тож поїхав на стадіон "Аточі" своїм ходом. Поліція в ту пору ретельно обшукувала кожного баска, я це знав, підготувався. У мого Fiat 128 Sport місце для запаски було важкодоступне, тож пакет з прапором я сховав туди. Поліція шукала, але його не знайшла".

1/2