"Перед Шотландією уряд пообіцяв, що ми отримаємо трохи грошей для сімей, але не дав нічого. Ми не так вже й погано грали, але поступилися 0:2. Та брехня знеохотила всіх в команді. Наш тренер Благоє Видинич був югославом і бачив, що шансів нема. Ми і не могли, і не хотіли. Він сказав: "Я подам у відставку, бо інакше Мобуту звинуватить мене, що це я здав матч Югославії". Ми були деморалізовані, не бажали навіть на поле виходити, але в такому разі вдома нас би чекала біда. Тож ми вийшли - і програли 0:9. Після такого ми дуже хотіли виправитися. В першому таймі ми непогано трималися з Бразилією, програвали 0:1. Але потім зайшов начальник команди і сказав, що бразильці наші друзі, ми проводили у них збори, тож треба, щоб вони виграли 3:0. Жаїрзіньйо ще подарував мені свою футболку того вечора". Авжеж, вигадує Аделард Маянга Маку. Кому охота визнавати, що він просто не відповідав рівню турніру?От його партнер по тій збірній Мвепу Ілунга чесніший. Це він тоді вибіг зі стінки й вибив м'яч до свистка, викликавши сміх у бразильців:"Це була відчайдушна спроба потягнути час. Влада країни погрожувала розправою, якщо ми програємо ще раз із крупною різницею в рахунку. Вони думали, що я не знав правил, але все я знав". А чи була в підсумку розправа?"Я тоді сказав дружині: "Кінець, нас повезуть в тюрму". Але Мобуту прийняв нас у себе. Ми чекали три години. Коли він прийшов, то покликав капітана Альбера Кідуму й закричав: "І що сталося? Ти не можеш пояснити?! Я не бажаю бачити цих найманців!" І він бив нас палицею! Усіх, одного за одним! Лише через деякий час він повернувся у нормальний стан, і ми поїхали додому", - пригадує Маку. Легко відбулися, еге ж.Маку - і поготів щасливчик; йому вдалося втекти з Заїру до Бельгії, де він отримав тренерську ліцензію і довго працював з дітьми.У той же час П'єр Ндає Муламба, найкращий бомбардир КАН-1974, помер в нетрях ПАР. Очевидці писали, що пенсіонером він просив милостиню на вулицях."Ніхто не отримав за виступи в тій збірній ні цента. Та й хто б наважився спитати: "Мобуту, де мої гроші?" Це б означало смерть", - киває Маку. А що сам генерал?Його режим дав збій аж у 1997-му, коли Мобуту було глобально все одно. Під час повстання диктатор вже помирав від раку простати і прожив без влади лише 4 місяці. Його правління навіть для Африки стало еталоном клептократії, коли мільйони помирали з голоду, а в цей час вождь проживав життя у розкоші, гідної Людовіка XIV.2/2