"Глобально вся моя кар'єра - це навчання через практику, подорожі світом і, понад усе, боротьба з великими хлопцями та допомога малим. Я вважаю, коли ти на вершині, ти повинен віддавати щось у відповідь". Запозичити щось у Реала? Ні, Генесс не вважає це правильною ідеєю."Нам не треба рівнятися на жоден інший клуб. У Європі є 4-5 рівних великих клубів, і тільки Реал, я на цьому наполягаю, є трохи особливим. Це через його міфологію, історію, ауру. Реал - перший серед рівних. І між нами величезна взаємна повага". Тож як створити команду-переможця, якщо йти своєю дорогою і не користуватися досвідом конкурентів?"Створювати ідентичність. Ми створюємо дім для гравців з усього світу. Франк Рібері розглядав Баварію як тимчасову зупинку, а лишився на 10 років. Роббен, Левандовський - цей список можна продовжувати довго. Ми даємо дім і розуміння, що тут можна досягти найвищих цілей. За гроші таке не купиш. Спитайте Кейна, чи шкодує він про переїзд. Думаю, ви знаєте відповідь. Що стосується нарощення витрат... Баварія завжди буде обачною з фінансами. Ми готові витрачати гроші за гравців калібру Кейна. Але ще більше ми повинні залучати до команди молодих талантів, як Мусіяла, Павлович, Карл. Цього сезону Компані використав найбільше молоді за 10 років. Це наш шлях". Американці, араби, індонезійці купують футбольні клуби у Європі; Goldman Sachs та JP Morgan кредитують старі гранди, проте Генесс все ще вірить у правило 50+1."Вкрай важливо, щоб клуб зберіг те, що його визначає. Баварією завжди керували люди, для яких на першому місці футбол. І так ми досі змагаємося серед еліти, не ставши залежними від інвестора. Ми - доказ, що це можливо, коли дієш розсудливо. Водночас я не наївний. Німецький футбол ніколи не зможе наздогнати англійський за ТБ-маркетингом. За цією різницею треба пильно стежити, щоб вона не стала занадто великою. Проте я оптиміст". 2/2