Я взагалі-то прийняв Челсі в 2024-му, коли він на дні лежав. Маурісіо Почеттіно закликав команду показати, що вони не "масовка навколо Палмера" – і та програла Арсеналу 0:5.А я повернув Челсі до ЛЧ, виграв Лігу конференцій, а тоді й клубний чемпіонат світу.Весь світ дивився, як ми трощимо ПСЖ. Натомість коли я сказав, що Андрей Сантос не може замінити Кайседо – на мене образилися. Коли бідкався на брак досвіду – шепотілися за спинами.Але хіба це не так? Ми грали краще за Ньюкасл та Астон Віллу, але нестача досвіду не дозволила довести почате до перемог. 23,4 року – найнижчий середній вік в АПЛ. Натомість в Арсенала – 25,3, у Вілли – 27,4.А Егбалі весь час над головою – каже, став молодих. Йому, бачте, сподобався навар на Нонні Мадуеке.Отакий безлад.При тому гравці й фани звинувачують в безкінечних ротаціях не лікарів чи Егбалі, а мене.Після Аталанти якось стало геть кепсько і подумалось: "А, до біса!" Вийшов до преси і сказав, як є. Це й справді були дурні 48 годин. Пора зав'язувати. Експериментальне чтиво про проблеми Челсі "від перших лиць" читайте повністю тут.