"А от гравці мене не зрадили. Навпаки! Тео теж говорив це в інтерв'ю. Багато хто написав мені, коли мене звільнили. Звісно, я вимагаю строгості, але коли настає час, то даю розслабитись. І для мене всі вони рівні..." В Саудівській Аравії Консейсау вже перетнувся зі знаковим для Італії Сімоне Індзагі."Зустрілися в жовтні, він переміг. Після матчу Порту з Інтером, де йому дуже пощастило, я не потиснув руку, бо такий я вже є. Під час матчів я ніби впадаю в транс. Сімоне - чудовий тренер, і ми виграли разом Скудетто в 2000-му. У нас добрі стосунки". Авжеж, слідкує Сержіу і за успіхами сина Франсішку."Сішку дебютував при мені. В 2020-му, в локдаун, я сказав йому: "Якщо ти голодний - пий воду". Він був трохи пухлим. Я сказав, аби мати вплив, треба жертви і настрій. Якби я міг, я позичив би йому свій голод. Не те, щоб у нього його не було, але в 16 я приносив додому гроші на їжу. Ось за що грав я. Та він добре виглядає в Юве". Своє тренерське і життєве кредо? Здається, Консейсау - вроджений трудоголик."Я б сказав: "У стоячій воді не досягають великих успіхів. Треба буря". Колись Михайлович сказав Бенассі, що виклик не в носінні пов'язки, а в тому, аби прокидатися о 4-й годині і гарувати. Цьому мене й навчили батьки. Ніколи не зупинятися. Навіть зараз, у 51 рік, я поступив до університету, здобуваю ступінь магістра. Я люблю такі виклики". 2/2