Сьогодні, 30 вересня, – Міжнародний день перекладача / перекладу

Цього року мені особливо хочеться говорити не про те, якою професія перекладача була, а про те, якою вона стає.

Штучний інтелект уже вміє перекладати тексти – швидко, дедалі точніше і в масштабах, недоступних людині. І було б помилкою робити вигляд, що це нічого не змінює. Змінюється сама роль перекладача.

На мою думку, майбутнє професії – не в змаганні людини з машиною у швидкості перекладу. Перевага людини має бути в іншому: у здатності розуміти, оцінювати, інтерпретувати і відповідати за результат.

І тут особливо важливо пам’ятати про одну з фундаментальних ролей перекладача – роль посередника.

Перекладач є посередником не просто між двома мовами. Він є посередником між культурами, суспільствами, різними історичними досвідами і картинами світу, а зрештою – між людьми. Його завдання – не механічно замінити слова однієї мови словами іншої, а зробити так, щоб смисл був зрозумілий в іншому культурному й комунікативному середовищі.

Саме тому перекладачеві сьогодні недостатньо просто добре знати дві мови.

Потрібні багаті фонові знання. Потрібно знати історію і культуру країни або регіону, з мовою якого працюєш. Розуміти сучасні політичні, економічні й суспільні процеси. Відчувати конотації, алюзії, культурні коди, гумор, іронію, підтекст. Розуміти не лише що сказано, а й чому це сказано саме так, ким, кому і за яких обставин.

Адже посередництво передбачає не тільки знання мов. Воно передбачає знання контекстів і відповідальність за смисли. Машина може запропонувати мовний відповідник. Але саме людина здатна оцінити, чи буде він доречним у конкретній ситуації, чи не спотворює намір автора, чи не руйнує культурний підтекст, чи справді допомагає людям зрозуміти одне одного.

А для цього треба багато читати. І не тільки фахову літературу. Читати історію, художню літературу, якісну пресу, аналітику. Стежити за тим, що відбувається у світі. Постійно розширювати власний інтелектуальний горизонт. Зберігати цікавість і звичку щодня дізнаватися щось нове.

І ще одна компетентність стає принципово важливою – критичне мислення.

Штучний інтелект може запропонувати переклад, пояснення, термін, довідку, інтерпретацію. Але отриманий від ШІ результат не повинен автоматично ставати вашим результатом. Його потрібно перевірити, зіставити з контекстом, поставити під сумнів там, де це необхідно, – і, образно кажучи, пропустити через власний мозок.

Технологія не звільняє нас від необхідності думати. Навпаки – що потужнішим стає інструмент, то більшої інтелектуальної зрілості потребує людина, яка ним користується.

Тому студентам-перекладачам я сьогодні побажав би передусім одного: не обмежуйте свою освіту вивченням мов. Будуйте себе як освічену людину. Людину, яка знає, читає, думає, сумнівається, перевіряє, зіставляє і прагне зрозуміти світ.

Бо перекладач майбутнього – це не людина, яка просто перекладає те, чого не може перекласти машина. Це інтелектуальний і культурний посередник, який за допомогою сучасних технологій допомагає людям і культурам розуміти одне одного.

Саме такий перекладач, переконаний, буде потрібний у добу штучного інтелекту.

З Міжнародним днем перекладача!