Чи відбудуться зміни на ключових посадах в Одеській міськраді — ця прецедентна неділя може стати однією з вирішальних.Саме зараз у публічному просторі формується відчуття неминучості кадрових рішень. Але якщо відкинути емоції телеграм-каналів, стає очевидно: нинішня інформаційна хвиля — це не про реформу управління, а про підготовку ґрунту під переділ впливу. Навколо фігури першого заступника мера Олександра Філатова свідомо створюється негативний фон, щоб зробити його можливе усунення «логічним» і прийнятним для публіки.При цьому сама поява додаткового заступника не є проблемою. Для великого міста, яке живе в умовах війни, енергетичних ризиків і постійних криз, розподіл навантаження між кількома керівниками — це радше плюс. Питання не в посаді, а в тому, що її намагаються використати як інструмент перерозподілу ключових важелів управління.Ключовий фактор — час. Місто входить у найскладніший період: зима, проблеми з опаленням, енергетикою та ЖКГ. У таких умовах різка зміна управлінської конфігурації означає розрив відповідальності. Нові керівники завжди зможуть сказати: «Ми прийшли, коли все вже було зруйновано», а попередні — вже не перебуватимуть у владі, щоб відповідати за наслідки.Для виконувача обов’язків мера Ігоря Коваля це прямий ризик. Якщо він забере ключові повноваження у Філатова і передасть їх іншому центру впливу, це стане його особистим управлінським рішенням — а отже, і його відповідальністю за всі можливі провали в критичний період.Саме тому малоймовірно, що мова йде про суто особисту ініціативу Коваля. Такі кроки — це завжди результат домовленостей між ключовими фракціями міськради: «Довіряй ділам», «Слугою народу» та «Європейською солідарністю». Без їхнього консенсусу жодна нова конструкція не буде стійкою.
Потрібно чітко розуміти одну базову річ: Олександр Авдєєв — це не самостійна фігура, а прямий виконавець і «фунт» Володимира Галантерника. Саме через нього протягом багатьох років вибудовувалася система контролю над ключовими міськими процесами.❗ І тут принципово не має значення, хто саме формально обійматиме посаду заступника мера — одна людина, інша чи третя. Посади змінюються, а система залишається. І вже понад десять років ця система фактично перебуває під керівництвом Авдєєва.🏗 Жодне незаконне будівництво в Одесі, зокрема в Аркадії, не відбувається поза цією структурою. Усі об’єкти, зведені з порушенням закону, з відхиленнями від містобудівних умов та обмежень, з відвертою зухвалістю, — це не випадковість і не «помилки». Це наслідок роботи відпрацьованого механізму.Політично всі ці роки удари приймав на себе Геннадій Труханов, виконуючи роль публічного щита. Але якщо дивитися по суті, саме Авдєєв несе системну відповідальність за незаконну забудову, руйнування міського простору та ігнорування інтересів громади.Усі ці проєкти не з’явилися самі по собі. Це результат багаторічного управління процесами, які були поставлені на потік і працювали в інтересах вузького кола осіб, а не міста.🧩 Для будь-якої принципової й адекватної людини, яка справді хоче зробити для Одеси щось корисне, має бути очевидна проста аксіома:людини з таким бекграундом, таким рівнем відповідальності та такою роллю в руйнуванні міста не повинно бути у владі.
Одеські військкоми та лікарі продовжують будувати власну «паралельну реальність», де мобілізація — це лише привід для покращення сімейного бюджету. Поки країна шукає ресурси для фронту, у коридорах місцевих ТЦК та кабінетах ВЛК активно торгують квитками у «недоторканність». Схема проста до болю: фальшиві діагнози, внесення казок у систему «Оберіг» та масове оформлення догляду за родичами.Особливо зворушує «сімейний підряд». Один зі співробітників ТЦК виявився настільки турботливим чоловіком, що організував дружині безстрокову інвалідність, а собі — затишну відстрочку. Його колега, заступник начальника з мобілізаційної роботи іншого району, пішов ще далі й за допомогою Приморської міжрайонної МСЕК зробив інвалідом власного батька. Мабуть, у цих кабінетах вірус «раптової хвороби родичів» поширюється швидше за будь-яку пандемію.Наразі слідчі отримали доступ до медичних справ цих новоспечених «хворих» у міській лікарні №9. Буде дуже пізнавально почитати, як здорові люди перетворюються на паперових інвалідів за один візит до потрібного лікаря. Одеська корупція — це коли служіння державі полягає у вигадуванні способів, як від цього самого служіння втекти.
38 ділянок на сина чиновниці: НАЗК підтвердило те, про що роками говорять у МаякахНАЗК завершило повні перевірки декларацій директорки Департаменту фінансів Одеської ОДА Марини Зінченко за 2022–2023 роки. Висновок — порушення на мільйони гривень.Ключовий факт:Зінченко не задекларувала 38 земельних ділянок, оформлених на її неповнолітнього сина. Їхня вартість — понад 2,2 млн грн. Походження коштів для набуття цих активів посадовиця не змогла підтвердити.Загалом НАЗК встановило: • за 2022 рік — необґрунтовані активи на 7,3 млн грн і недостовірні відомості на 3,1 млн грн; • за 2023 рік — недостовірні відомості на 5,5 млн грн.Матеріали передані до НАБУ, САП звернулась до ВАКС, а НАЗК направило висновок за ст. 366-2 КК України.Саме ця історія напряму перегукується з тим, про що роками говорять у Маяках:землю безкоштовно оформлюють на залежних осіб — а потім “переписують” у потрібні руки.Показовий момент: нині між Мариною Зінченко та головою Маяківської громади — відверта дистанція. Вони майже не спілкуються, хоча ще зовсім недавно були, як кажуть у селі, “не розлий вода”.У громаді це сприймають просто — обидві сторони намагаються відмежуватися одна від одної, бо надто добре зрозуміло, як саме все це відбувалося.Те, що раніше звучало як “чутки з села”, тепер має офіційне підтвердження:38 земельних ділянок на сина високопосадовиці — це вже не версія, а факт із документів НАЗК.
В Одесі всі дороги до морського порту ведуть через приватну касу. Схема настільки класична, що вже навіть не дивує: міська рада ще у 2016 році заборонила фурам їздити вулицями Чорноморського козацтва, Отамана Головатого, Церковною та Одарія. Турбота про спокій одеситів виявилася чудовим бізнесом — тепер заїхати в порт можна лише через територію Сухого порту, де за кожен чих треба платити приватній фірмі.Але на платному проїзді не зупинилися. Поки правоохоронці роками «не помічали» монополію, на ділянках почали будувати зернові термінали під виглядом звичайних складів. Документи видавали майстерно: цільове призначення землі — для транспорту, а фактично будують об’єкти для переробки зерна. Поліція раптом зацікавилася, як одеські чиновники видавали містобудівні умови з порушенням закону та де загубилися дані про обмеження забудови. Суд дав добро на виїмку архівів та дозвільних паперів у департаменту архітектури. Цікаво, скільки ще таких «випадкових» помилок знайдеться в паперових завалах мерії.
У Северинівській громаді аграрії вирішили, що статус національного парку — це лише дружня рекомендація, а Куяльницький лиман найкраще виглядає в оточенні зернових культур. На папері вони мали б випасати худобу на пасовищах, але замість корів на заповідні землі вигнали техніку з гербіцидами. Охоронна зона та прибережна смуга для справжніх господарів — просто зайві 150 гектарів родючого ґрунту.Коли прийшли слідчі, директор фірми продемонстрував договір оренди від 2020 року. Щоправда, колишній сільський голова Северинівки дуже здивувався, бо такий документ бачить вперше і нічого подібного не підписував. Договір виявився справжнім фантомом: ні реєстрації, ні кадастрового номера, ні совісті. Адвокати фірми тепер тримають цей «артефакт» під замком, гордо заявляючи, що ділитися оригіналами з поліцією — це їхнє право, а не обов’язок.Слідчі теж відзначилися майстерністю: так хотіли отримати доступ до документів, що забули додати до клопотання постанову про призначення експертизи. Як результат — суддя дозволив забрати лише копії. Тепер аграрії-експериментатори можуть і далі зберігати свій загадковий папірець, поки екологія лиману страждає від великих бізнесових апетитів.
У Маяках на Одещині винайшли справжню «машину часу». Посадовці сільської ради так прагнули ощасливити три десятки громадян безкоштовною землею, що примудрилися оформити рішення заднім числом — нібито за три тижні до початку великої війни. Головна мета такої поспішності — обійти воєнну заборону на приватизацію сільгоспземель, яка почала діяти з квітня 2022 року.Схема виявилася напрочуд зворушливою та сімейною: 60 гектарів родючої землі спочатку роздали підставним особам, які згодом «дружно» переписали майно на родичів посадовців та наближених до місцевого агробарона осіб. Не оминули увагою і берег Дністра, і навіть територію місцевого ринку — усе це стало приватною власністю через підставних осіб. Тепер слідчі намагаються з’ясувати, чи справді одна з «щасливих» власниць двох гектарів взагалі бачила ті документи. Для цього довелося вилучати її робочі папери в одеській лікарні, де жінка працювала роками. Мабуть, талант до оформлення гектарів у медперсоналу проявляється виключно за вказівкою керівництва сільради.
Новий рік в Одесі починається з конфлікту.На виконкомі спалахнув скандал навколо приміщення дитячого центру юнацької Еврика». Депутат Етноровіч публічно обурився тим, що у закладу фактично забирають приміщення і передають його під Пенсійний фонд — без погодження з профільними депутатськими комісіями.Етноровіч прямо заявив: у такому форматі «Еврика» більше працювати не зможе. Під час засідання він нагадав Ігорю Ковалю про попередні домовленості й коректно, але чітко дав зрозуміти, що зараз ці домовленості порушуються. Також наголосив: міська влада має рахуватися з депутатським корпусом.Реакція Коваля була показовою. Він демонстративно проігнорував ці слова і все одно виніс питання на голосування виконкому, попри прохання голови профільної комісії зняти його з розгляду.Це наочний приклад для «довірчих» депутатів від фракції, яку представляє Ітнарович. Усі розмови про домовленості — лише ілюзія. Розраховувати на них не варто. Їх просто використовують, а потім ставлять перед фактом.Пріоритети очевидні:замість дитячої та юнацької творчості — приміщення під Пенсійний фонд,замість партнерства — мовчазне ігнорування.
У Київському районі Одеси чиновники винайшли цікавий спосіб керування часом. Договір на облаштування укриття акумуляторними системами уклали 13 жовтня, а в план закупівель цю потребу внесли лише наступного дня. Очевидно, бажання освоїти 535 тисяч гривень було настільки нестримним, що бюрократичні формальності просто не встигали за польотом чиновницької думки.Тепер прокуратура намагається з'ясувати, куди насправді пішли гроші громади. Є обґрунтована підозра, що в актах виконаних робіт акумулятори виявилися значно потужнішими та дорожчими, ніж вони є в реальності. Поки підрядник і замовник бадьоро обмінювалися підписами на паперах, реальний стан захисної споруди на Люстдорфській дорозі викликав питання у правоохоронців.Слідчі вже готують будівельну експертизу, щоб перевірити кожну закуплену деталь. Мабуть, організатори схеми сподівалися, що під час війни ніхто не помітить «дрібних» розбіжностей у датах та обсягах робіт. Але тепер їм доведеться пояснювати експертам, яким чином цифри в кошторисах стали такими привабливими для приватної кишені підрядника.
🏥➡️🏗 «Оздоровлення» як ширма? Що ми бачимо навколо колишньої туберкульозної лікарні в ОдесіНа території колишньої туберкульозної лікарні простежується типова для Одеси схема трансформації комунальної землі під забудову , яку ми вже бачили не раз.Коротко по етапах: • лікарню спочатку скорочують і виводять з активного використання; • далі об’єкт передають в оренду під “оздоровлення дітей та молоді”; • після отримання контролю над територією орендар зносить усі будівлі та споруди; • замість відновлення лікарні з’являється риторика про “реабілітаційний / оздоровчий комплекс”, що відкриває шлях до нового будівництва.Що викликає запитанняЗа нашими спостереженнями, підприємство, яке фігурує в цьому проєкті, має: • тривалу історію преференцій у міській владі; • досвід участі в подібних земельних і майнових кейсах; • можливість проходити складні процедури без публічних дискусій.Саме тому ми припускаємо, що “оздоровлення” та “реабілітація” можуть бути лише формальною оболонкою, за якою ховається поступове виведення цінної міської землі під майбутню житлову або комерційну забудову.ВажливоПоки що це не фінал. Це процес.Юридично — все ще оренда.Фактично — лікарні вже немає.👉 Як саме далі буде розгортатися ця історія і чи перетвориться вона на черговий житловий комплекс — ми будемо уважно спостерігати.Александр Авдеев , як справи?Цукерки не поїдете туди роздавати?Але ні, вибачте — тут навпаки.Продовження — далі.
TGLIST.COM.UA
