24 лютого 2022 року прекрасні люди, найкращі люди, залишилися сам на сам із російською ордою. Люди виходили на мітинги, люди йшли із голими руками на озброєних російських військових. Люди лягали під колеса бронетехніки, щоб її зупинити. Люди збиралися на площах із прапорами і плакатами. Та їх не чули. По людям стріляли, людей забирали на підвали, до людей вривалися у двері та забирали у невідомому напрямку. Діалогу не було, був лише монолог. Монолог росіян зі зброєю.За людей боролися люди. Не влада. Усі ці роки окупації ми не чуємо Мелітополь, Каховка, Скадовськ чи Генічеськ. Якщо чуємо Запорізька область, то це обов'язково про АЕС, якщо чуємо Херсонська область, то це не про лівобережжя. Якщо щось про території, то це Донбас, точніше територія, що підконтрольна Україні. Якщо Крим, то лише тому, що це питання знаходиться на усіх можливих форумах світової спільноти. Чому так? За людей на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей, окупованих із 24.02.2022 і по теперішній час, завжди боролися і продовжують це робити звичайні люди.Україна, в особі керівництва, повинна все зробити, щоб повернути своїх людей та свої території! Люди занадто довго живуть під тиском окупаційного режиму. Це не справедливо по відношенню до всіх, хто прокинувся тоді вже у зовсім іншому світі. Російського міру не має бути в світі наших людей, на українській землі!Безмежна вдячність тим, хто ризикуючи, допомагав і можливо, за причин безпеки, перестав це робити. Безмежна вдячність тим, хто продовжує допомагати. Пам'ятаємо кожну людину, яку втратили, хто віддав життя за свій дім та людей. Розділяємо біль кожної людини, яка виїхала та згодом втратила когось із рідних в окупації. Розділяємо біль кожної людини, хто втратив когось із рідних у цій війні. Ворог не безсмертний. Боремося за наших людей! Долучайтеся. Всю інформацію по окупаційним військам на ТОТ писати сюди @Khersonregion_bot