Хтось починає робити менше, бо думає, що робить багато і відповідно треба відпочивати. Люди надто розслабилися і роблять першочергові речі другорядними. Те, що працювало в системі, руйнується, набуваючи хаотичної форми з точковою роботою "десь там, і десь ото там". Те, що має працювати у комплексі, спрацьовуючи у ланцюговій послідовності, перероблено під "відрізки", які мають тимчасовий ефект на певній "робочій ділянці". Люди втрачають загальну ідею і забувають про кінцеву мету. Гонитва за особистим самоствердженням нагадує біг по колу. Нам всім потрібно згадати перші місяці повномасштабного вторгення. Згадати, чому кожен із вас почав робити те, що робив. Яка була ціль всього, блєт? Яка? А яка зараз? Щось змінилося? Мабуть щось таки змінилося. Та у злагоджену систему потрібнен кожен той, хто ставить на перше місце не себе і свої досягнення, а нашу країну та наших людей одночасно. Кожна людина - деталь єдиного механізму, і коли одна деталь не працює, механізм руйнується. Працюємо всі на результат. Бо яєбу нахй#admin