Повідомлення telegram каналу - @footballdyvan

«Шишка на чолі? Це лікоть Ґатті, з VAR це точно була б червона картка, але сьогодні краще не говорити про VAR».
Тьяґо Мотта іронізував, пояснюючи наслідки радощів команди після переможного гола Консейсау (португалець уже забивав вирішальний м'яч на цьому стадіоні – на Євро у ворота чехів), але в цій цитаті описаний увесь матч проти Ляйпціґа. А понівечений лоб тренера тепер просто неможливо не порівняти з розбитими окулярами Клоппа в Норвічі у 2016-му. Це один із тих фундаментальних вечорів, про який потім крізь роки говорять як про момент, коли по-справжньому з'явилась нова команда.
Виїзна гра проти сильного суперника, котрий зіграв чудово; дві вимушені заміни в стартові 12 хвилин; пропустили першими; дивне суддівство («Катастрофа Летексьє, він робить майже все неправильно» — заголовок на Ґадзетті); зрівняли, але майже відразу — вилучення воротаря; ще трохи — і пенальті привозить гравець, який щойно вийшов на поле в межах замін, спровокованих саме вилученням воротаря; суперник знову попереду і ніяк не починає грати погано...
Попри все, Юве зберіг обличчя й переміг — уперше в історії своїх виступів у ЛЧ, відстаючи в рахунку двічі протягом гри.
Чи існували якісь шанси, що після такого Ювентусом в Італії (та навіть будь-ким будь-де) не восхітятса? Та жодних.
Луїджі Ґарландо (La Gazzetta dello Sport): «Три очки та стовідсотковий показник мають менше значення, ніж сенс цього вечора: у цьому стражданні народився Ювентус Тьяґо Мотти, який разом із десятьма чоловіками продемонстрував мужність, утримуючи Маккенні на крайньому захиснику, замість того, щоб додати профільного оборонця... Народився Юве Фаджолі, найкращий матч у його кар'єрі, технічний лідер, якого не вистачало. Народився Юве Влаховича, який ніколи не був таким упевненим. Можливо, колись ми поговоримо про переломний момент у Ляйпцізі».
Rivista Undici відзначає чудову інтеграцію Калюлю й робить висновок: «Звідси легко перевести дискусію на роботу Мотти, на хороші результати, досягнуті на початку сезону; на відчуття того, що команда ввійшла в нову та багатообіцяльну фазу; на результати, а також на те, як вони здобуваються. І це завдяки футболу, який покращує якості гравців у складі, зі звичайними злетами та падіннями, але також із чітким відчуттям зростання, постійного прогресу».
Corriere dello Sport: «Це епічна перемога для команди, яка дедалі більше набуває свого образу й подоби. Юве знову чудовий у Європі».
Паоло Ді Каніо: «Ця одна перемога варта десяти — вона зміцнює віру та менталітет».
Автор дубля Душан Влахович: «Такі перемоги й такі матчі, які ми не грали торік, нам потрібні: ми повинні звикнути до цього рівня. Я дуже радий, особливо за команду, ми майже 45 хвилин грали в меншості й показали, що стаємо командою»
Алессандро Дель П’єро: «Влахович був ідеальним, навіть за його словами після матчу. Він показує, що хоче продовжувати вчитися, вдосконалюватися. З таким ставленням — у нього чудове майбутнє».
Діялог між Лукою Тоні (а може й просто журналістом, а не Тоні) та Моттою в студії (а може й на пресконференції):
— Багато команд у цій ситуації просто захищалися б...
— Не ми, ми дивимось уперед.
Марко Розе (тренер Ляйпціґа): «Ювентус є одним із фаворитів на перемогу в Лізі чемпіонів. Те, що вони зробили, не випадкове». Підтвердження саме цієї цитати знайти не вдалось, але різними фанпабліками Юве вона активно шириться.
*Колаж: Tuttosport
❤FootballDyvan