Обвинувачений у педофілії та шахрайстві фотограф із Горішніх Плавнів втік від слідства.36-річний Валентин Василенко офіційно з'явився у базі розшуку МВС — він переховується з 12 червня.Він звинувачується у зґвалтуванні 9-річної дівчинки та створенні дитячої порнографії. Загалом у справі фігурують 7 неповнолітніх потерпілих.Чотири роки чоловік просидів у Сумському ізоляторі, звідки примудрився організувати кол-центр. Банда розсилала фішингові посилання на фейкові «виплати від ООН» та крала гроші з карток (збитки — понад 1,1 млн грн). На вкрадене Василенко просто з камери дистанційно купив квартиру матері.Восени 2024-го вийшов на волю — за нього внесли 908 тис. грн застави.За три тижні до зникнення Василенка затримали на Закарпатті. Прикордонники заявили, що він у рятувальному жилеті планував перепливти Тису до Угорщини. Проте суд визнав рапорт ДПСУ «шаблонним» і закрив справу.Суддя звернув увагу на відсутність доказів: жодного жилета у нього не вилучали, зупинили не біля води, а в центрі селища Вилок. Крім того, захист довів, що Василенко приїхав шукати житло подалі від обстрілів, мав зворотний квиток на потяг додому і навіть ходив з адвокатом до місцевого ТЦК.Довівши в суді, що тікати з країни він не збирався, невдовзі Василенко успішно зник у невідомому напрямку.
Голова Полтавської обласної ради виступив проти постанови щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурсиЛист від підписника Олександра Біленького: - Наказ Мінрозвитку №591 може заморозити сотні проєктів у громадах та перетворити розвиток територій на заручника бюрократії. Документ, покликаний посилити контроль за використанням бюджетних коштів, у нинішньому вигляді ризикує створити серйозні проблеми для органів місцевого самоврядування.Ніхто не заперечує необхідності прозорості та контролю за цінами. Корупція, завищення кошторисів та неефективне використання бюджетних коштів є неприпустимими за будь-яких обставин. А під час війни, коли кожна гривня має особливу ціну, вимоги до відповідальності повинні бути ще вищими.Але є й інша сторона. Нові вимоги покладають на органи місцевого самоврядування величезний обсяг додаткової роботи. Відтепер необхідно проводити глибокий аналіз ринку, збирати цінові пропозиції, оформлювати окремі звіти, обґрунтовувати відсутність конкуренції та нести персональну відповідальність за кожну позицію в кошторисі.Для великих міст із потужними департаментами це складно, але можливо. Для невеликих громад, де одна людина нерідко поєднує функції закупівельника, проєктного менеджера та відповідального за звітність, такі вимоги можуть стати непосильними.У результаті під загрозою можуть опинитися ремонти шкіл, дитячих садків, лікарень, укриттів, спортивних об’єктів, систем водопостачання та іншої критично важливої інфраструктури. Не тому, що на місцях не хочуть працювати, а тому, що люди боятимуться зробити крок, який згодом може бути трактований як порушення.Особливе занепокоєння викликає те, що ці норми можуть створити підстави для масових претензій до посадових осіб місцевого самоврядування. Люди, які сьогодні в умовах війни забезпечують життєдіяльність громад та реалізовують проєкти розвитку, ризикують отримати кримінальні провадження не через корупцію, а через надмірно складні та неоднозначні процедури.Моя позиція проста: наказ №591 потребує перегляду та доопрацювання. Контроль має бути ефективним, але водночас реалістичним і таким, що не паралізує роботу на місцях.Потрібні чіткі роз’яснення, перехідний період, спрощені механізми для невеликих громад та запобіжники від безпідставного переслідування посадових осіб.Бо розвиток територій не можна зупиняти через бюрократію. А люди, які будують школи, ремонтують лікарні, відновлюють водогони та облаштовують укриття, мають думати про результат, а не про те, як не стати фігурантами чергового кримінального провадження.Боротьба зі зловживаннями не повинна перетворюватися на боротьбу з розвитком громад.
💸 Мамай, інноваційні хабарі та 59 мільйонів: НАБУ злило прослушку у справі Бражника.Депутат Юра Бражник сидить у СІЗО і думає, де взяти 33 млн грн на заставу. Під час обрання йому запобіжному заходу у Вищому антикорсуді зачитали цікаві матеріали прослушки.Виявляється, ексмер Олександр Мамай теж брав активну участь в обговоренні дорожніх відкатів, але трохи відстав від сучасних корупційних технологій. НАБУ записало його зустрічі з підрядниками Хачатуряном («Будівельник 2016») та Прядкою (ДРСУ «Полтава-2016»).Як працювала схема (за версією слідства). Такса була 10% від суми договорів на поточний ремонт доріг. На цьому заробили понад 59 мільйонів гривень (з квітня 2024 по січень 2026). Гроші передавали не в конвертах, а через цифрові коди в обміннику X-Change на Соборності, 46.Ось як полтавські ділки намагалися пояснити Мамаю, що таке цифровий код для хабаря:
Мамай: Раніше той, шо я знав, був QR-код. А щас вони номер дають, да? Прядка: Та пополнєніє, да. Мамай: Пополнєніє? А пополнєніє шо, на карточку якусь? Номер карточки, чи шо дають? Прядка: Нє, воно там якась схєматоза... Хачатурян: Цифру, код дайош. Код ідьош, говоріш. Мамай: Ну, харашо. Це ти йдеш і він тобі бумажечку дає, да? Ну, код. Хачатурян: Заходім в Change. Оплата там в цифрах. Мамай: Хто цифру тєбє дайот? Хачатурян: Максім (Тесленко з УЖКГ) дайот.
На записах підрядники бідкаються, що Бражник забирає все собі і «пре на Київ». Кажуть, він розповідав, що його там підтримує екснардеп Трухін (той самий, що «давайте я тихенько в ліс піду»).Схема посипалася.Сам Юра Бражник на суді прикинувся бідним родичем: мовляв, нічого не знаю, я простий рієлтор, заробляю якихось 1-1,5 млн грн на рік, звідки в мене 60 мільйонів на заставу.Розслідування продовжили до серпня.
Лист підписника про полтавську обсерваторію:«Шановний пан Фонтан! Хочу публічно присоромити керівництво міста та області, які цього разу дуже осоромилися.У квітні цього року Полтавська гравіметрична обсерваторія відзначала своє сторіччя. Жодних урочистостей не було - лише скромний вечір-присвята в обласній бібліотеці. На більше просто немає грошей: річна зарплата Ямщикової та Пархоменка перевищує весь бюджет ПГО.Тоді про наукову установу не згадали ні в облраді, ні в ОВА, ні в міськраді.Другий шанс відзначити полтавських науковців був у п’ятницю, коли на фасаді головного адмінкорпусу обсерваторії на Павленках відкривали меморіальну дошку видатній ученій-геофізику Зінаїді Аксентьєвій.Та ні Дяківнич, ні Біленький, ні Ямщикова знову не згадали про обсерваторію. Невже вони просто не знають про її існування? Чи їм було потрібне якесь спеціальне запрошення? Але від кого?Колектив обсерваторії невеликий і дуже скромний. Напрошуватися на грамоти там не вміють. Загалом цих науковців можна назвати фанатами своєї справи, бо гроші, які вони отримують за свою роботу, є буквально символічними.Пресслужби, агов! Донесіть начальству інформацію про цей медійний зальот. Привезіть телеканали, нехай Лемешко виступить із промовою про важливість фундаментальної науки, роздайте грамоти та годинники. Зробіть бодай вигляд, що вам не байдуже.А ще краще — допоможіть організаційно та фінансово перетворити обсерваторію на справжній туристичний магніт. І тільки не кажіть, що цим має займатися виключно державний бюджет. У найближчі роки звідти навряд чи надійде бодай додаткова копійка».
Полтавець поскаржився на обслуговування у 2-й лікарніЛист від підписника: - З 25 по 29 травня проходив екстрене лікування в 2-й міській лікарні. Потрапив у швидку з внутрішньою кровотечею з язви. Перші півтора дня пролежав в коридорі біля входу у хірургічне відділення, хоча місця в палатах були.Взагалі відчував тотальну неповагу та байдужість від більшості лікарів. Хоча більшості медсестер та медбратів дякую, вони там єдині люди з емпатією, але дуже завантажені роботою. Найбільше негативно виділилися троє персонажів. Першого я бачив один раз ввечері першого дня, скоріше за все, це був черговий хірург, але імені його я не знаю — він не представлявся. Дуже молодий хлопець з коротким чорним волоссям. Він мене опросив і сказав, що мені вже можна їсти, ще рекомендував морозиво пацієнту з кровоточащою язвою. Дуже добре, що я його не послухав, а то б після цього поїхав одразу в операційну, у кращому випадку. Моє прохання перевести в палату він проігнорував і через 2 хвилини спілкування просто пішов говорити по телефону.Більше я його не бачив. Другий персонаж — старша медсестра Олександра Василівна. Людина без жодної поваги до інших і з неабиякою зверхністю. За словами одного зі співробітників, більшість санітарок звільнилися з відділення через її ставлення. І останній, мабуть, найбільш неадекватний персонаж, на якого я хочу поскаржитися, — це також молодий хірург Олександр П. Вже під час виписки я сфотографував старшу медсестру з метою подання скарги. Їй це не сподобалося. Після цього до мене підлетів Олександр П., якого я вперше бачив, та почав дуже агресивно себе поводити, кричати, штовхати мене та буквально виганяти з відділення, погрожуючи фізичним насильством. Хоча я і так вже йшов, виписка на руках, речі зібрані, очікував тільки приїзду рідних, щоб допомогли з речами. Мені ж не можна носити тяжкого. Але мені не дали їх дочекатися, та й мені вже не хотілося там знаходитися, тому я взяв всі речі, а це повний рюкзак та два важкі пакети, і пішки пішов. Він ще переслідував мене до виходу з відділення, хоча я просив його відчепитися. Що це взагалі за свавілля? Я людина, якій перші три дні забороняли навіть з ліжка вставати, а мені якийсь неадекват каже «Пішли, вийдемо на вулицю, поб'ємося», і переслідує мене, коли я вже йду. Далі я хотів написати скаргу головному лікарю, але він у відпустці. Тому пішов до медичного директора. Вона також дуже зневажливо та байдуже до мене віднеслася. Сказала, що в тебе хвилина, щоб все написати, бо я зараз йду на обід.Коли я попросив сказати хоча б на чиє ім'я та в якій формі писати скаргу сказала пиши як хочеш. Я зрозумів, що це марна трата мого часу, просто вийшов з кабінету та поїхав додому. Додаю фото двох останніх персонажів якраз під час конфлікту. Я стою в своїй палаті. Він кричить, щоб я вимітався, але перекриває мені вихід.Редакція Фонтану на дає змогу лікарям висловитися по даній ситуації. Адреса куди пистаи закріплена в профілі.
Чи варто полтавцям боятися індусів? 🤔Лист у редакцію Фонтана:- Доброго дня, Пан Фонтан. Уже котрий тиждень спостерігаю істерику навколо перспективи міграції в Україну іноземців, зокрема пакистанців чи індусів. Причому Полтава стала епіцентром цієї паніки. Хтось побачив у TikTok, як два індуси стоять у Корпусному парку, запостив це у місцевий паблік — і понеслося...Тепер таке відчуття, що полтавці ходять вулицями, озираються і шукають підвоху. Не дай боже побачать когось смаглявого — одразу починається паніка та накрути на тему, що замість українців скоро будуть самі індуси.Якщо розібратися в ситуації холодною головою, то іноземців у Полтаві більше не стало. Це пара-трійка студентів медичної академії, а роздули так, наче на вулицях уже стоять табори.Згадаймо минуле, раніше Полтавою взагалі щовихідних ходили кришнаїти — з піснями, танцями та гучним "Харе Крішна, Харе Рама". І ніхто нікого не боявся. Тепер же ситуація перекрутилася дзеркально. Індусам самим доводиться озиратися, аби не дай боже їх не зняли на відео, не почали агресивно допитувати чи нападати. Такі штучні накрути — це прямий шлях до реальних конфліктів.Якщо ми такі «круті» й хочемо вигнати всіх іноземців із Полтави чи України, то давайте не забувати про один факт - зараз у Європі перебуває понад 6 мільйонів українців.Якби європейці ставилися до нас так само — ділили людей на «хороших своїх» і «поганих чужих» — нам би це точно не сподобалося.Жорстока реальність демографії - так, як раніше, вже не буде. Хочемо ми цього чи ні, але для відновлення країни та закриття дірок на ринку праці трудові мігранти в Україну приїжджатимуть. Це не теорія змови, це економіка. Нам просто потрібно вчитися толерантності й адаптуватися до нової реальності вже зараз, а не влаштовувати полювання на відьом, точніше, індусів.
СБУ затримала полтавського студента за передачу даних про розташування ППО.У Полтаві викрито місцевого жителя, який збирав та передавав інформацію про місця дислокації Сил оборони. За даними слідства, підозрюваним є студент одного з вищих навчальних закладів міста.Влітку 2025 року фігурант фіксував на мобільний телефон розташування складових компонентів зенітно-ракетних комплексів та радіолокаційних станцій ЗСУ, а також службові паркінги підрозділів Національної поліції. Зібрані фото- та відеоматеріали із зазначенням точної геолокації він пересилав через месенджер Telegram. Згодом ці дані публікувалися на російських ресурсах.Фігуранта затримали співробітники військової контррозвідки. Під час обшуку в нього вилучено мобільний телефон із доказами протиправної діяльності. Наразі слідчі повідомили йому про підозру за ч. 2 ст. 114-2 Кримінального кодексу України (несанкціоноване поширення інформації про розміщення ЗСУ в умовах воєнного стану). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.
У Гадячі планують масштабне будівництво колії до ОхтиркиНаразі залізнична станція у Гадячі є тупиковою. Хоча ще у 1894 році відкрили рух на дільниці Лохвиця — Гадяч та проклали відрізок до Веприка. Проте плани щодо продовження залізниці до Охтирки, розроблені у 1912 році, зупинилися через Першу світову війну. До сьогодні від того проєкту збереглася частина інфраструктури — залізничний насип і кам’яні опори мостів через річки.І ось через сто років знову повернулися до планів розбудови залізниці. Вже наступного року його можуть включити до плану розвитку «Укрзалізниці».Залізниця на Сумщині, яка йде паралельно російському кордону, через постійні обстріли не працює — нею не можуть користуватися ні бізнес, ні пасажири. Через це Сумський регіон фактично відрізаний від Центральної України, а логістичні виходи на Харківщину чи через Конотоп заблоковані.Потрібна залізниця, яка проходитиме перпендикулярно до кордону, щоб забезпечити зв’язок із центральною Україною. Саме тому й виникла ідея побудувати цю залізницю.
Маркетопт відреагував на обшуки БЕБ і обіцяє виправитися.Нещодавно БЕБ нагрянуло з візитом до о мережі «Маркетопт» та «Оптовичок». Тоді детективи з'ясували, що на 400 магазинів компанія наплодила аж понад 3,5 тисячі ФОПів (оформлених на працівників, студентів та пенсіонерів), щоб не платити податки як повноцінна юрособа. Через цю схему з чорною бухгалтерією та зарплатами в конвертах державний бюджет недоотримав мільярди гривень податків.І от компанія нарешті випустила офіційну заяву. Якщо коротко: виявляється, 3500 ФОПів на мережу і видача кількох чеків на одну палку ковбаси — це не ухилення від податків, а просто прогалини в законодавстві. Але слідчі дії БЕБ раптово допомогли керівництву усвідомити необхідність трансформації. Тепер компанія повністю поділяє позицію держави і запевняє, що чесна сплата податків — це фундамент економіки.Маркетопт обіцяє провести реорганізацію та перейти на єдину юрособу (або хоча б мінімально необхідну їх кількість), відшкодувати державі заподіяну шкоду, видавати один єдиний фіскальний чек на покупку.Правда, керівництво одразу попередило: миттєво дива не станеться. Зміна бізнес-моделі та переналаштування кас займе певний час, бо об'єктів надто багато. А поки що радять іншим бізнесам суворо дотримуватися законів.Ну що, віримо, що більше не буде 2 чека на покупку сумою 50 грн?
Смотрящий за Полтавою оскаржить у Верховному суді свою посадку в тюрмуАпеляційний суд вирішив посадити Валерія Павлішина «Мишцу», а також чотирьох його спільників: Олега Іващенка, В'ячеслава Мурейка, Олександра Рубльова та Романа Мирошниченка, призначивши кожному від 4 до 6 років ув'язнення.Цей вердикт повністю скасував рішення Октябрського райсуду, який виправдав банду. Уявіть собі, судді октябрята визнали недійсними диктофонні записи бізнесмена в кафе "Старт", коли Мишца погрожував виколоти йому зубочисткою око. Бо на думку суду, цивільні особи не мають проводити оперативні дії. Також Октябрський райсуд повірів в брехні бандитів, що вони випадково опинилися біля ЦУМу, оточили авто підприємця, і не били його, а хотіли допомогти завести авто, в якого пробилася шина. Коштит, які передали Павлішину були помічені, Октбрський райсуд дійшов висновку, що це провакація правоохоронців.В серпні 2026 року вже закінчувалися строки давності справи. У тут в травні облом — апеляційний суд визнав винним у ракеті групу Мишци. Однак Валерій Павлішин продовжить боротися за своє чесне ім'я у Верховному суді.