Великий резонанс в Фешн суспільстві від вчорашньої статті «Криза Зроблено в Італії: Як змінюються правила гри в люксовій моді» Виробництво люксових брендів тримається на незалежних фабриках, які часто працюють на межі виживання. Бренди роблять великі замовлення, але прибутку це майже не приносять — тільки дозволяє фабрикам не закриватися і чекати покупця , бо багато виробництв вже виставлені на продаж, вже минулі часи коли вони займали центральні павільйони на Пітті.Співпраця між брендами та виробниками змінилася. Якщо раніше дизайнери давали ідеї, а фабрики знаходили технічні рішення, то тепер все навпаки: фабрики самі мають розробляти нові моделі та пропонувати їх брендам, які потім купують права на дизайн. Це значні інвестиції, і при цьому виробництва зовсім не мають права на власні розробки.Єдиний виняток у питаннях етики — Hermès, тільки його фабрики відповідають високим стандартам якості. Ще одна проблема — зростання цін на сировину, зокрема на пряжу Cariaggi, що викликало підозри щодо штучного завищення цін великими брендами. Втім, Cariaggi не є монополістом, що дає надію, ринок ще має альтернативи.Брунелло Кучинеллі, який позиціонує себе як «етичний капіталіст», звинувачує люксові бренди в спекуляціях з цінами та втраті балансу між ціною та якістю. Він зазначив, що з 2019 по 2023 рік EBITDA брендів зріс на 40%, а ціни — вдвічі, що відштовхує клієнтів, які добре розуміють фінансові маніпуляції.Але чи не грає сам Кучинеллі в подвійні стандарти? Чи перевіряв він, як змінювалися ціни у його власних магазинах? І головне — чи люксові бренди взагалі шукають баланс, чи їм достатньо знайти покупців, які готові платити без питань?