Кілька особистих думок про чемпіонську боротьбу цього року, за якою ми так скучили, і нового, 35-го чемпіона Формули-1ЛандоЗараз багато хто сперечається, чи заслуговує Ландо на чемпіонство. Але сама постановка питання хибна: у Формулі-1 не буває випадкових чемпіонів. Це не виграш однієї-двох битв, а тріумф у цілому сезоні на довгій дистанції, де потрібно тиждень за тижнем утримувати максимальний рівень у суперконкурентній боротьбі.Ландо саме це й зробив. Він зібрався, додав у найважливіший момент і видав упевнену серію наприкінці найдовшого сезону Ф1 з 24 Гран-прі та шістьма спринтами. Він переграв і чинного чемпіона, і, що найважливіше, дуже швидкого напарника.Але ще важливішим для мене є інше: здатність Ландо змінюватися. Він адаптувався до боліда, який від самого початку не був для нього комфортним, а головне — серйозно додав у впевненості. Прибрав зайві емоції й вибудував навколо себе психологічний «кокон», який дозволив помітно скоротити кількість помилок у другій половині сезону. Він стабільно привозив результат навіть тоді, коли не був найшвидшим на трасі. Саме так і поводяться справжні чемпіони.Чи стане він одним із найвидатніших чемпіонів? Поки що це відкрите питання. Тягар очікувань, який нарешті впав з його плечей, може або розкувати Ландо й підштовхнути на новий рівень, або, навпаки, послабити мотивацію. В історії ми бачили обидва сценарії. Я щиро сподіваюся, що в пелетоні в нас стало на одного пілота світового рівня більше. Такого, що здатен викладатися на максимум за будь-яких умов.ОскарОскар у цій історії зовсім не Марк Веббер. Він помітно стабільніший емоційно й, упевнений, зможе перетворити цей болючий, але неймовірно цінний досвід поразки в серйозний крок уперед. І не забуваймо: це був лише його третій сезон у Формулі-1, а він вже пройшов через боротьбу за титул, більшість пілотів навіть не мають такого шансу.Можливо, думка дискусійна, але його крива розвитку здається мені крутішою, ніж у Ландо в перші три роки. Щороку Оскар робив чіткий, відчутний крок вперед, системно працюючи над слабкими місцями. Перший рік — проблеми з роботою з гумою. Зараз їх немає. Другий рік — недостатня швидкість у кваліфікаціях. У цьому сезоні рахунок із Ландо 12:12. Цього року до переліку завдань додалися траси з низьким зчепленням і кілька помилок під тиском. Не сумніваюся, що він і з цим впорається.У наступному сезоні ми отримаємо пілота, загартованого чемпіонською боротьбою, ще голоднішого й мотивованішого на тлі «одинички» на боліді напарника. Якщо при новому регламенті McLaren залишиться серед лідерів, Оскар точно буде в епіцентрі боротьби.МаксНавіть уболівальники інших пілотів навряд чи сперечатимуться, що Макс був найкращим гонщиком сезону. Але Формула-1 — це не індивідуальний вид спорту. Навіть найсильніший пілот не завжди здатен витягнути на собі всю команду, хоча цього року Макс був до цього дуже близьким.Те, наскільки розкуто й упевнено він діяв наприкінці сезону, відчувши запах крові, і те, як гідно пережив поразку, багато говорить про те, наскільки він подорослішав. Так, іноді він усе ще робить емоційні речі на трасі — і це зворотний бік його невтомної жадоби перемоги. Але варто лише з’явитися реальному шансу на результат, і від імпульсивності не лишається й сліду. Сам Макс визнає, що цей сезон дав йому чимало уроків, і це знову ж таки дуже важлива чемпіонська риса — постійне самовдосконалення.У наших інтересах, щоб Макс частіше опинявся в ролі андердога. Тоді шоу в нас гарантовано буде неймовірним.Різні шляхи до вершиниЧемпіонство Ландо нагадує ще про одну важливу річ: в успіху немає одного-єдиного сценарію. Кожен може зіграти на власних сильних сторонах і по-своєму впоратися зі слабкостями. Усі чемпіони сходили на вершину своїм шляхом, і це різноманіття не повинно роз’єднувати вболівальників.Навпаки, це має надихати! Кожен із нас у своїй справі може знайти власну траєкторію до результату, не копіюючи чужий стиль, а будуючи свій. За це, зокрема, й хочеться сказати Ландо окреме «дякую».