🍁 Український фактор у трикутнику США - Китай - Росія.Не є секретом, що єдина людина, яка може змусити Путіна змінити курс в Україні, це не Трамп, а Сі Цзіньпін. Але голова КНР не поспішає це робити. Бо російсько-українська війна не тільки відволікає ресурси та увагу Заходу, а й робить Москву все більш залежною від Пекіна.КНР — найбільший торговий партнер Ерефії, і, як стверджує The Times, «більше санкцій означає більше Китаю повсюди: у мобільних телефонах, в автомобілях, які вони купують, навіть у кредитних картках у їхніх гаманцях», оскільки банки переходять на використання китайської платіжної системи UnionPay.І що цікаво - Москва спокійно погоджується з тим, що Китай встановлює панування у країнах, які Кремль колись вважав своїми клієнтами чи васалами. Ця динаміка вже давно простежується в Центральній Азії, де Пекін просуває свою Глобальну ініціативу щодо безпеки як альтернатива залежності від Москви чи Вашингтона.Тепер й інші колишні російські клієнти - такі як Куба, де Пекін цього року фінансує 55 нових проектів із виробництва сонячної електроенергії - та кілька африканських держав, де китайці все частіше навчають військових, стають свідками тихої зміни караула.Водночас, Пекін регулярно проводить перевірки на детекторі брехні серед своїх співробітників, які повертаються з Росії, на випадок, якщо вони були завербовані Москвою.Таку ситуацію не міг не розгледіти Вашингтон, який давно ставить перед собою завдання максимально відірвати Москву від Пекина. Показовим у цьому стала вчорашня подія, у ході якої представники США та Китаю вступили в різку суперечку з питання України на засіданні Ради безпеки ООН.Як пише Reuters, Сполучені Штати заявили Китаю, що він має «припинити розпалювати агресію Росії» в Україні.«Заяви Пекіна про те, що він запровадив жорсткий експортний контроль над товарами подвійного призначення, розсипаються перед щоденним виявленням компонентів китайського виробництва в безпілотниках, зброї та транспортних засобах, які Росія використовує проти України», — заявила виконувач обов'язків посла США в ООН Дороті Ши. У відповідь представник Китаю Ген Шуан щось там белькотів про те, що КНР «не є стороною конфлікту», але чи не вперше американська делегація США в ООН настільки різко виступила на захист інтересів України.Розумію, що у даному випадку американці захищають, перш за все, свої інтереси, але за часів дипломатії Трампа представники США в ООН ще жодного разу не виступали в ролі наших адвокатів.Все, що діється у стінах ООН - велика говорильня, яка, між тим, є індикатором намірів тієї чи іншої країни. Саме тому я сприймаю цей випад США у бік Китаю у якості опосередкованого підтвердження того, що Вашингтон поступово дрейфує від свого начального уявлення про Путіна як "друга, з яким можна домовитись." І це грає на нашу користь.