Офіційний канал Батальйону Безпілотних Систем Небесна Кара, 54 ОМБр Наше гасло: "Зло - має бути покарано! Ворог - має бути знищений!" Приєднуйтесь до нас, підримуйте нас! Більше донатів - більше контенту! Дякуємо! Зворотній зв'язок: [email protected]
Підписуйся на канал Frontend Shinobi, щоб отримувати найсвіжіші техніки, поради та інструменти для веб-розробників. Хочеш бути в тренді? Хочеш створювати стильні сайти та веб-додатки? Тоді тобі точно сюди!
Допомога ЗСУ https://www.sternenkofund.org/donate 🫶🏻Фонд @sternenkofund ❗️Нікому не пишу, не прошу гроші, поповнити рахунок чи щось купити. Усі збори на армію публічні. Російська мова у коментах заборонена.
Історії з сеансів:Мама знає краще!— Свекруха завжди називала себе в третій особі, третьою особою в їхньому шлюбі вона і була. Лізла в усі справи, хіба що біля ліжка зі свічкою не стояла, хоча й в цій сфері насипала невістці порад по повні вінця.— Мама вам квартиру купила, мама її і обставить.— - - Мама вам купила стіл і шпалери!— Забрала в бабусі її матрац, бо він там без діла, а ви поспите.— Ти що, тільки суп зварила? Тож не наїстеся, ще м'ясо зараз потушкую і оладки закалапуцяю, потім сама допечеш. - А що це ви спите о шостій ранку? Все життя проспите! То спіть уже, спіть, поки пропилосошу трохи, а то зовсім засрались. - Я вам там холодильник розморозила, то прийдеш з роботи — помиєш. - Пашу на цю сім'ю як проклята, іроди невдячні, аби ви, дітки мої, щасливі були.- Синочок паштету не їсть, в нього шлунок! Я там холодець варити поставила, то йди скоріш з роботи, бо його треба розібрати й розлити. - Трахайся частіше з синочком — і йому для здоров'я, та й онуків щось уже хочеться.В корекційному процесі разом з дівчиною намагалися довго визначити особисті кордони, кордони сім'ї, кордони родини й правила спілкування. Але свекруха нагадувала танк, на прохання уваги не звертала і відверто їх ігнорувала. Змінили замки — вибила двері, ще й поліцію викликала, бо це її квартира, а якщо вони раптом забули, то підуть на смітник жити!Переїхали в орендоване житло — синок здав адресу через пару місяців, ще й ключі передав. Ну бо це ж краще, ніж мама двері винесе. А за мамою він сумує. Жінку він ніби й підтримує та розуміє, але й образити маму не може...Історія завершилася розлученням, попри любов одне до одного, сумом і тонною образ та пліток від свекрухи.Наразі дівчина згадує, як вона заміж сходила, без образ і болю, з гумором. Правда, зізнається, що в нічних жахастиках іноді сниться, як екссвекруха двері виносить))))
Риторичні інструменти проти маніпуляцій та фейківСьогодні проблема не у відсутності інформації.Проблема — в її надлишку.Фейки, емоційні заголовки, «експерти», відео й дописи щодня борються за нашу увагу. І головне завдання маніпуляції — не переконати логікою, а викликати швидку емоцію.Саме тому риторика зараз — це не лише про красиву мову.Це ще й про захист власного мислення.Як працюють маніпуляціїНайчастіше це:гра на страху;перебільшення;тиск емоціями;вирвані з контексту факти;фрази типу «всі знають» або «очевидно».Фейк майже завжди:простіший;голосніший;емоційніший за правду.Що допомагає не вестисяПаузаЯкщо новина викликає миттєве бажання обуритися чи переслати її всім — варто пригальмувати.ПитанняХто це сказав?Які докази?Чому текст такий емоційний?Маніпуляції не люблять уточнень.СпокійТой, хто кричить і тисне, не завжди має рацію.Спокійний тон часто сильніший за агресію.Найважливіше сьогодніШІ вже може створювати фейкові фото, голоси й відео.Тому критичне мислення стає не просто корисною навичкою, а необхідністю.У сучасному світі важливо не лише вміти говорити.А й не дозволяти маніпулювати власними думками.
Історії з сеансів: Хуйова донька.На контрасті з меншим братиком вона була крива, коса, худа, товста, з руками з жопи, курячими мізками, ганьбою сім'ї, а головне — не ХЛОПЧИКОМ! З дитинства вона робила все, що тільки можна, аби стати хорошою, навіть у футбол грала в хлопчачій команді, але...Коли підросла — заснувала бізнес, утримувала все сімейство, бо вона всім завжди була винна. Мамі — дачу біля моря (купила), тату — нову машину (купила), брату — диплом (купила), бабусі й дідусю — квартиру в місті (купила). Але список того, що вона їм всім винна, не закінчувався. А ще повинна була утримувати брата з жінкою, бо йому так не щастить з роботою, а їй — пощастило!Під час сеансів вдалося принизливе «Хуйова донька» перетворити на медальку. Відкрити й розгледіти страхи в тіні (саме туди були зігнані особисті прагнення й бажання), потроху вибудовувати здоровий егоїзм. В процесі мама, тато, брат були зняті з шиї й відправлені на самостійне буття, правда, з малесенькою щомісячною грошовою підтримкою. Настільки малою, що можна назвати принизливою (мстя буває різною).Відгородившись від родичів океаном, вона нарешті зайнялась своїм життям, приймаючи, що так — вона Хуйова донька, і пишається цим!
Особливості публічних виступів в онлайніОнлайн-виступ — це вже не «спрощена версія» сцени.Це окремий формат зі своїми законами, помилками й перевагами.І головна проблема тут у тому, що камера безжально показує все: нудьгу, невпевненість, фальш і перевантаження словами.Чому онлайн говорити складнішеУ живому залі енергія працює в обидва боки.Людина бачить реакцію аудиторії, відчуває атмосферу, ловить погляди.В онлайні цього майже немає.Часто перед вами:чорні квадрати замість облич;вимкнені мікрофони;тиша після жарту;відчуття, ніби говориш у порожнечу.Через це багато людей починають:говорити занадто швидко;перевантажувати виступ інформацією;боятися пауз;читати текст замість живого мовлення.Головне правило онлайн-виступуКамера «з’їдає» частину енергії.Тому в онлайні потрібно:трохи більше емоцій;чіткіша артикуляція;сильніші акценти;коротші фрази;більше динаміки в голосі.Те, що в житті здається «занадто емоційним», у Zoom часто виглядає просто нормально.Увага в онлайні живе дуже малоУ людини поруч:телефон;вкладки браузера;повідомлення;соцмережі;кухня;кіт;думки про вечерю.Ви конкуруєте не з іншими спікерами.Ви конкуруєте з усім інтернетом одразу.Тому сучасний онлайн-виступ потребує:швидкого старту;мінімуму «води»;зміни темпу;коротких смислових блоків.Що особливо важливо1. ГолосВ онлайні він важливіший за зовнішність.Монотонність вбиває увагу швидше за погану камеру.2. Світло й звукЛюди готові пробачити середню картинку.Але поганий звук — майже ніколи.3. ПаузаБагато хто боїться тиші й починає вставляти: «еее», «ну», «типу», «коротше».Але пауза — це не помилка.Це інструмент.Вона додає словам ваги.4. Погляд у камеруКоли спікер дивиться в камеру — виникає ефект прямого контакту.Коли постійно дивиться вбік — аудиторія відчуває дистанцію.Найбільша помилкаСпроба бути «ідеальним».Онлайн-аудиторія краще реагує не на ідеальність, а на живість.Невелика помилка, усмішка чи жива реакція часто працюють краще, ніж стерильний виступ без емоцій.Парадокс онлайнуТехнологій стає більше.Але саме людяність стає головною перевагою.Бо в епоху нескінченних вебінарів і контенту люди найбільше запам’ятовують не слайди.А голос, енергію й відчуття, яке залишилось після людини.
Щось з особистого: Десять років з булімією. Так сталось, що з дитинства вага стала моїм особистим і болісним питанням. У сім років перехворів на грип, який дав неочікуване ускладнення на судини. Вони просто перестали тримати кров. Лікували це діло складною гормональною терапією, в результаті чого з худенького хлопчака я перетворився на надуту кульку. Коли після річного лікування нарешті повернувся до школи, це був шок. Наді мною сміялись як мої однокашники, так і вчителі. Кількість поганял, які посипались на голову, була неочікуваною й образливою. Похід до школи та час там перетворились на емоційні, а іноді й фізичні тортури.Батьки теж дуже цікаво поводились: жалілись усім підряд на мою вагу і хворобу, на мене одного смажилась ціла пательня картоплі з салом (бо що ж я зроблю, коли дитина стільки їсть?), а недоїсти було неможливо, бо тарілка повинна бути чистою! Недоїдки карались ременем! Вже в дорослому віці мені довелось вчитись дозволяти собі не їсти, коли не хочеться, несмачно і таке інше.У тринадцять років моя вага складала 102 кг. А потім стався підлітковий період з бажанням подобатись, захопленням театром і танцями, самознищувальними голодуваннями. В шістнадцять років я вже працював стриптизером в пітері (щоб він згорів і провалився).Булімія стала моєю постійною супутницею на довгі роки. Здавалось, що це досить проста відповідь на складні питання. Позбавлення від страху їжі та відчуття провини. Правда, було дуже соромно. Про це не знав ніхто, навіть своєму психокоректору я розповів після кількох років сеансів. Проста відповідь зі складними наслідками.Що маємо на зараз: зруйновані зуби, шлунок та ШКТ. Печія — моя вічна супутниця, а важкість в животі є навіть від листочка салату. Чи було воно того варте? Зараз можу точно сказати, що ні.
Історії з сеансів: Пташині драми. Ця історія не з сеансів, але вона дуже схожа на ті, що зустрічаються в моїй роботі. Вони познайомилися на даху пивниці (взимку я закидав туди зерно для пташок). Він пару тижнів до неї залицявся: гулькав, ходив та літав колами, милував мене й дратував Боню. Щовечора вони сиділи на даху пивниці й воркували одне до одного. В якийсь момент наміри стали серйозними й почався квест із пошуку місця для гнізда.Якось сподобалося їм у мене на подвір'ї, бо інші простори вони навіть не розглядали. Облітали й облазили всі сараї, дахи й дерева. Зупинилися на квітучій вишенці біля того ж даху, на якому й познайомилися. Дуже цікаво було спостерігати, як він поважно ходить садочком, вибираючи гілочки (мене і Боню не боявся, іноді взагалі треба було відсувати його ногою, якщо він сидів на доріжці, а мені треба було пройти). Потім із прискіпливо вибраною гілочкою підіймався до неї на вишню. Вона не всі гілочки приймала, деякі скидала вниз, з інших ретельно будувала гніздо.Коли будівництво завершилося, він весь день ловив і приносив їй смаколики. Аж раптом зник. Три дні не було. І з'явився на даху пивниці з новою горлицею. Залицявся, воркував до неї прямо біля свого гнізда на очах у попередньої пасії.Вона кілька разів зчиняла скандал, налітаючи на нову пару, як яструб, з різних боків. Повикидала з гнізда яйця і саме гніздо розкидала в різні боки. З того моменту ані її, ані його більше не бачу — розлетілися. Історія кохання завершилася трьома яєчними плямками під стовбуром вишні.Виявляється, птахи можуть вчасно зробити аборт, коли партнер виявився зрадливим ідіотом...
Риторика в епоху ШІ: чому вміння говорити стало ще важливішимЩе кілька років тому гарна мова була перевагою.Сьогодні — це спосіб не загубитися серед шуму, алгоритмів і штучно згенерованих текстів.ШІ навчився писати статті, створювати картинки, озвучувати голоси й навіть імітувати стиль конкретної людини. Але парадокс у тому, що через це живе людське слово стало ціннішим.Чому?Бо люди втомлюються від бездоганного, але «мертвого» контенту.Можна згенерувати тисячу постів.Але важко згенерувати:справжню інтонацію;внутрішню позицію;живу емоцію;харизму;відчуття присутності людини за словами.Саме тому в епоху ШІ риторика перестає бути просто «красивою мовою».Вона стає навичкою впливу й способом показати: перед вами — не алгоритм.Що змінюється вже зараз1. Короткі тексти перемагають довгіЛюди читають швидше, ніж будь-коли.Перші 2–3 речення вирішують усе.Тому сучасна риторика — це не про складність.Це про точність.2. Голос стає важливішим за текстПодкасти, відео, голосові повідомлення, стріми — люди хочуть чути живу людину.Навіть недосконала мова часто викликає більше довіри, ніж ідеально відредагований текст.3. Емоція перемагає інформаціюФакти можна знайти за секунду.А от відчуття, яке залишає людина після своїх слів, — ні.У світі, де ШІ може відповісти майже на все, найбільшу цінність отримує не інформація, а подача.Які навички стають критично важливимивміння формулювати думку просто;говорити коротко й влучно;тримати увагу;працювати з інтонацією;розповідати історії;говорити так, щоб тебе хотіли слухати до кінця.НайцікавішеШІ не знищує риторику.Він змушує людей нарешті зрозуміти її справжню цінність.Бо коли будь-хто може створити текст — вирішує вже не сам текст.А особистість за ним.І, можливо, головна навичка майбутнього — не вміння користуватись ШІ.А вміння залишатися людиною у світі, де все більше слів створюють машини.
Психологія:РХП - це група серйозних психологічних розладів, що характеризуються нездоровим ставленням до їжі, ваги та власного тіла, які негативно впливають на фізичне та психічне здоров'я.Розлади харчової поведінки мають комплексні причини, де виховання та сімейна атмосфера відіграють одну з ключових ролей. Важливо розуміти, що батьки зазвичай не мають прямого наміру зашкодити дитині, але певні моделі поведінки можуть створити ґрунт для розвитку розладу.1. Критика зовнішності та вагиЗауваження про тіло: Постійна критика ваги дитини, жарти про її «пухкість» або порівняння з «ідеальними» однолітками.Акцент на худорлявості як цінності: Коли батьки транслюють ідею, що успіх, любов і краса можливі лише при низькій вазі. 2. Нездорові моделі харчування самих батьків Постійні дієти: Якщо дитина бачить, як мама чи тато постійно обмежують себе в їжі, одержимі калоріями або панічно бояться набрати вагу, вона переймає ці страхи як норму.Харчовий перфекціонізм: Розподіл продуктів на «абсолютно шкідливі» та «ідеально корисні», що може призвести до орторексії.3. Стиль виховання та контрольНадмірний контроль (Авторитарний стиль): Суворі правила щодо того, що, коли і скільки дитина має їсти, або навпаки — тотальний контроль над життям дитини, через що вона починає використовувати контроль над їжею як єдиний спосіб відчути власну автономію.Харчове насильство: Примушування доїдати все до кінця («суспільство чистих тарілок») або використання їжі як покарання чи винагороди.Брак емоційної підтримки: Коли дитина не відчуває безумовного прийняття («я люблю тебе, тільки якщо ти слухняна/струнка/успішна»), вона може використовувати їжу для заспокоєння або тіло — як інструмент для отримання уваги. 4. Емоційний клімат у сім'їЗаборона на емоції: Якщо в родині не прийнято відкрито говорити про смуток, тривогу чи гнів, дитина може почати «заїдати» ці почуття.Високі очікування: Постійний тиск бути «найкращим» у всьому (перфекціонізм) часто трансформується у прагнення мати «ідеальне тіло».
Щось з особистого:Боляче планувати садок. Боляче аж до болю в грудях, до важкого дихання й сліз. Це там, до війни, коли купив ділянку під Одесою, відразу ж розпланував свою мрію. Був і ягідний куточок, і садові «кімнати», модульний будинок з оранжереєю й автентичний глиняний гостьовий будиночок під очеретом. Це там я довго вибирав місце, їздив, придивлявся, щоб і до моря було недалеко, і краєвид із вікна надихав...І от ідеї з «там» сюди не переносяться. Купівля цього дому була простою, а вимоги — мінімальними. Щоб була пічка (тепло), криниця (вода), кілька кімнат (змога приймати людей) і близько до кордону для швидкої евакуації. Про краєвид, а тим паче про садок, взагалі не йшлося... Ну що ж робити, поплакала — і знов фіалка розцвіла... Не планується — ну й хер із ним. Рослини надихають, садок подобається, тож рухаюся за інтуїцією (як бох на душу накладе). Подивимось, що за пару років намалюється. Минулого сезону збирав, колекціонував, випрошував рослинки, які сподобалися. Цього року буду живцювати, розмножувати й на ходу експериментувати. Цього сезону вже буде галявина лілій. Пані Наталю, дуже дякую вам за цілу торбинку цибулинок💛🩵. Як заквітнуть — покажу результат)🤩
Історії з сеансів:Йому 30, їй 17 і він так сильно її кохає. Бо вона едина, неповторна його маленька принцеса. От тільки б трошки груди збільшити, не так канешна я у дружини кролика роджера, ну хочяб як у попелюшки. І він тоді буде щасливим чарівним принцем, бо вона подарує йому чудо! Збільшила.І він дійсно був супер щасливий, супер романтичний. Вихідні в Парижі, тиждень в Монако. От тільки б ще трошки б носик виправити, зробити маленьким як у Арієль. Виправила і він був настільки радісний що подарував їй машину. Потім були виправлені губи, підрізання повік, бо у принцеси повинні бути великі виразні очі, стісування кістки щелепи для корекції овалу, бо у справжньої принцеси обличчя повинно бути кругленьким та милим а не така цеглина як у неї. На день народження подарував видалення ребер щоб талія була як у Жасмін. Загалом 11 пластичних операцій по всьому тілу. А коли їй виповнилось 29років, подав на розлучення. Бо вона якась не натуральна, як силіконова лялька. А він цінує в жінках природню красу, таку як його нова наречена, миле створіння 19 років.Хоча збільшення грудей він їй теж подарував щоб в весільному вбранні вигладала еффектно, як справжня принцеса...Йому не пощастило бо вона вже була в психокорекційному процесі змін внутрішніх а не зовнішних. Додалось і сил і прийняття себе, тому мовчазна слухняна дівчинка якою він крутив стільки років поступилась сильній й дуже злій жінці. Були йому і майнова війна з розподілом і судом. І з його нареченою вона зустрілась. Не сварила не била, а просто пересказала їй свою історію. Виявилось що в спілкуванні він використовував одні й тіж слова, тіж самі ненависні порівняння з принцесами. І у нареченої до весілля не тільки груди були заплановані а й видалення ребер... Всесілля не сталося)P.S. Історії змінені для збереження конфіденційності