Мої хороші, нарешті я прибув до свого будиночку й готовий написати.Я розділю цю історію на 4 частини, щоб детально описати досвід нашої поїздки.Моє попередження полягає тільки в тому, що це моє субʼєктивне сприйняття реальності. Я не можу поглянути на події очима інших хто був зі мною поряд.Євробачення-2025 минуло, й я нарешті можу сказати те що хотів, але не міг. Й я розповім це, бо так мені буде легше відпустити внутрішню напругу. А також це, на мою думку, буде дуже корисною інформацію для майбутніх представників України. Отже, перед виїздом до Швейцарії я отримав підтвердження тому, чого боявся найбільше - хронічний ларингіт. Мені було заборонено співати взагалі. А коли це почалося (на пре-паті, чи взагалі раніше) - поки що невідомо. Ми з лікаркою намагалися форсувати події будь якими методами. Мої сідниці ще надовго запамʼятають це. Наступними публікаціями я буду коротко описувати події, привʼязуючи до дат. Таким чином я зможу краще згадати все що сталося зі мною та нашою делегацією протягом цієї 3-тижневої поїздки до Базеля.Я хотів би, готуючи вас до наступної частини, одразу сказати, що це лиш моя рефлексія на такі непересічні події, що сталися зі мною та моєю командою. Це не про співчуття, та не про жалість. Я просто не можу тримати це в собі, бо й так довелося жити з цим всередині майже 3 тижні.Я пишаюся нашою командою та командою «Суспільне». Те що ми разом пережили - це величезний труд та сила волі.І я завжди буду вдячний за це. Зустрінемось в наступних публікаціяхТихої ночі♥️