Методичний, щоденний російський терор продовжується. Маємо майже пів сотні ударів за останні сім днів. Переважно ворог запускав на нас «Шахеди», зокрема реактивні. Бив практично всюди: Основ’янський, Слобідський, Київський, Холодногірський, Немишлянський, Салтівський райони. У Новобаварському маємо наслідки від падіння уламків. У фокусі атак були логістика, транспортна та залізнична інфраструктура, промзони, критичні підприємства. Але давайте називати речі своїми іменами. Куди б не влучало російське залізо - поруч завжди цивільні. У місті не існує ізольованих об’єктів, і зброя агресора бʼє без жодного розбору. Кожен приліт руйнує житло. Кожен удар б'є по життю харківʼян. Маємо непоправне. У власному будинку загинула жінка. Мої щирі співчуття близьким! Ще 26 осіб зазнали поранень, серед них - одна дитина.Загальна тривалість повітряних тривог у Харкові була меншою на 45 годин (29%), ніж загалом по області.Люди витримують колосальний тиск. Попри те, що війна триває вже пʼятий рік, і Харків увесь цей час є практично передовою, звикнути до того, що щоночі тебе, твою сімʼю, твою роботу, твій дім намагаються знищити, неможливо. Проте щоразу я бачу гідну відповідь наших екстрених служб. Одразу після вибухів рятувальники, поліція, медики та комунальники першими їдуть у самісіньке пекло. Під загрозою повторних атак вони розбирають завали, закривають контури, допомагають постраждалим врятуватися. Харків не завмирає і не здається!