🇺🇦Дорогий цеху колег-журналістів!Сьогодні, у наш професійний День журналіста, мої думки повертаються до часів з мікрофоном і камерою — з 2015-го до 2024-го. Тоді медійна стежка раптом завернула на фронт. Тепер — пауза, але не прощання. У моєму серці живе надія, що я повернуся до своєї справи. І я знаю: багатьох з нас, журналістів, доля розкидала — хтось тримає інформаційний фронт, а хтось обміняв об’єктиви на зброю, ставши щитом правди і всієї країни на передовій.Це про вас — тих, хто не здається. Хто, попри все, шукає світло в темряві війни. І про тих героїв, чиї голоси замовкли назавжди… Колеги, які не повернулися додому з фронту, — ваш подвиг рве душу, але надихає йти далі. Низький уклін вам, ви в наших серцях. Навічно 🫡Дякую усім колегам-журналістам за мужність, за віру, за правду. Нехай ваша праця пробиває стіни брехні, нехай вона дає силу і шанс на світле майбутнє у країні з прозорою політикою, без корупції та зловживань владою. Ми повернемося до мікрофонів — разом, коли настане мир. Тримаємо стрій! З повагою, Олег Єрмолінський «Журналіст» 🤝