Статистика telegram каналу - @ermaka2022

Логотип телеграм спільноти - Андрій Єрмак 🇺🇦 2021-09-01

Андрій Єрмак 🇺🇦

Кількість підписників:
144322
Фото:
2040 
Відео:
834 
Посилання:
668 
Категорія:
Політика
Опис:
Керівник Офісу Президента України

Кількість підписників

Середній перегляд на повідомлення

Історія змін лого

Одине з зображень історіі логотипів цієї спільноти
2024-06-14
Одине з зображень історіі логотипів цієї спільноти
2023-11-27
Одине з зображень історіі логотипів цієї спільноти
2022-05-31

Історія змін назви

Андрій Єрмак 🇺🇦
2023-11-27
Андрій Єрмак 🇺🇦
2023-11-24
Андрій Єрмак 🇺🇦
2023-10-29
Андрій Єрмак 🇺🇦
2023-10-09
Андрій Єрмак 🇺🇦
2023-10-03
Андрій Єрмак 🇺🇦
2023-09-24
Андрій Єрмак 🇺🇦
2023-09-11
Андрій Єрмак 🇺🇦
2023-09-09
Андрій Єрмак 🇺🇦
2023-08-31
Андрій Єрмак 🇺🇦
2023-08-26
Андрій Єрмак 🇺🇦
2023-08-23
Андрій Єрмак 🇺🇦
2023-08-17
Андрій Єрмак 🇺🇦
2023-07-30
Андрій Єрмак 🇺🇦
2023-03-26
Андрій Єрмак 🇺🇦
2023-03-23
Андрій Єрмак 🇺🇦
2023-03-21
Андрій Єрмак 🇺🇦
2023-03-18
Андрій Єрмак 🇺🇦
2023-03-10
Андрій Єрмак 🇺🇦
2022-12-21
Андрій Єрмак 🇺🇦
2022-12-07

Історія зміни типу аккаунта

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни статуса

Офіційно підтверджена
2023-11-27
Офіційно не підтверджена
2023-11-26
Офіційно підтверджена
2023-11-24
Офіційно не підтверджена
2023-11-22
Офіційно підтверджена
2023-10-29
Офіційно не підтверджена
2023-10-26
Офіційно підтверджена
2023-10-09
Офіційно не підтверджена
2023-10-05
Офіційно підтверджена
2023-10-03
Офіційно не підтверджена
2023-09-29
Офіційно підтверджена
2023-09-24
Офіційно не підтверджена
2023-09-23
Офіційно підтверджена
2023-09-11
Офіційно не підтверджена
2023-09-10
Офіційно підтверджена
2023-09-09
Офіційно не підтверджена
2023-09-04
Офіційно підтверджена
2023-08-31
Офіційно не підтверджена
2023-08-30
Офіційно підтверджена
2023-08-26
Офіційно не підтверджена
2023-08-25

Стіна канала Андрій Єрмак 🇺🇦 - @ermaka2022

росії не має бути в Радбезі ООН.
Терористична країна не має головувати в Радбезі, не може мати права вето.
Це абсурд.

69900
23-04-12 08:59
Наслідки російського авіаудару по Оріхову.
https://t.me/ermaka2022/2421
52000
23-04-11 10:11
Росіяни обстріляли місто Оріхів у Запорізькій області.
Руйнування зазнала територія хлібозаводу.
Попередньо обійшлося без жертв.
51700
23-04-10 10:20

Вітаю українців та християн, які сьогодні відзначають Великдень.
Вітаю поляків, литовців, латвійців, естонців, наших союзників у США, Великій Британії, Німеччині, Італії, Франції, Канаді та в інших країнах і містах у Європі, Латинській Америці, Африці, Азії та Австралії.
Також нагадую: не я б‘ю - Верба б‘є.

74200
23-04-09 06:35

росія має відповісти за злочини проти українських дітей.
Провів онлайн-розмову з відомою правозахисницею та співзасновницею Фонду Клуні «За справедливість» Амаль Клуні.
Обговорили питання захисту прав українських дітей і притягнення рф до відповідальності за скоєні проти них злочини.
Амаль Клуні спеціалізується на міжнародному кримінальному праві та захисті прав людини, а також є адвокатом у міжнародних судах, зокрема в Міжнародному суді ООН і Міжнародному кримінальному суді.
У квітні 2022 року Амаль Клуні виступила в Раді Безпеки ООН із закликом до справедливості, оскільки з’явилися жахливі докази злочинів і звірств, які російські військові вчинили протягом кількох тижнів після повномасштабного вторгнення в Україну.
Повідомив у розмові, що, лише за офіційними даними, щонайменше 20 тисяч дітей були примусово вивезені російськими військовими з тимчасово окупованих територій, розлучені з батьками та силоміць передані в російські сім’ї, тоді як рідні батьки не зали, де їхні діти та що з ними.
Наголосив на важливості повернення всіх депортованих українських дітей на батьківщину та покарання російських злочинців.
Україна вже активно працює в цьому напрямі. Підкреслив важливість міжнародної правової підтримки в розв’язанні проблеми порушення прав дітей.
Ми маємо намір розробити нові механізми захисту прав дітей, покарання винних і запобігання злочинам проти дітей у майбутньому.
Правозахисниця зазначила, що вона та її колеги з Фонду Клуні «За справедливість» продовжують активно працювати над тим, щоб притягнути рф до відповідальності за порушення міжнародного права.

36000
23-04-08 10:47

Наші хлопці успішно працюють по російських «вічньольотах» на Сході.
У ворогів мінуси - це добре.

30900
23-04-07 11:02

Повернення всіх територій України і 10 кроків до миру Президента Володимира Зеленського.
Це ключове.
Ми повернемо все своє, а ворог буде покараний.

26100
23-04-06 12:04
​​Історія ще однієї героїні з #МістаГероїв.
Юлія Кацімон – жителька села Литвинівка, Димерської громади Київщини
Вона працювала диспетчером пожежної частини. Із перших днів повномасштабного вторгнення почала надавати власними силами гуманітарну допомогу людям, які цього потребували. Евакуювала людей із північних населених пунктів.
🗣«Щодня переводили на безпечну територію близько 1,5 – 2 тис. людей. У цілому було виведено до 15 тисяч людей. Евакуація тривала, доки нас не взяли в полон, 20-го березня».
Під час полону, в окремій кімнаті Юлії Кацімон нанесли тяжкі тілесні ушкодження, били безжально по тілу, обличчю, погрожували трибунальним судом від російської федерації. Наступного дня жінку привели в інше приміщення, де перебували ще 33 українських військових. Рашисти пропонували писати зобов'язання про співпрацю з росією, хто не написав – руки в наручники та дорога до Сибіру. Спочатку полонених привезли до Білорусі, а потім до Брянської області, у СІЗО N°2. Катували, зобов'язали говорити про те, що росія переможе, змушували писати звернення до українських матерів.
9 квітня повернулася по обміну з полону. Але ні на день не припиняла допомогу тим, хто того потребував, організовувала надання гуманітарної допомоги та товарів першої необхідності.
Зараз Юлія організовує благодійні ярмарки, збори, перевозить допомогу на передову військовим та цивільним людям, їздить за кордон з гуманітарною місією, перевозить автомобілі для військових та військове обладнання.
14700
23-04-05 12:05
🇫🇮 зробила правильний вибір.
НАТО - це також ключова мета України.
57700
23-04-04 10:47
​​#МістаГероїв - це люди, їх подвиги, сміливість та патріотизм. Це ті, завдяки кому рік тому вдалося вигнати окупантів з Півночі і врятувати багатьох людей. І ті, хто робить подвиги щодня.
Їх історії мають бути почутими. Тримайте першу з Київщини.
Семиволос Леонід Миколайович, 1969 року народження - водій шкільного автобуса ОЗО «Гребінківський ліцей» Гребінківської селищної ради.
Він брав участь в евакуації людей з м. Ірпінь, смт. Макарів, м. Гостомель, с. Романівка, м. Буча, смт. Немішаєве, смт.Ворзель, смт. Борова, с. Шевченкове, с. Богданівка, смт. Велика Димерка, м. Чернігів.
Усього водій на своєму шкільному автобусі евакуював понад 950 людей. Врятував їм життя тоді. Далі - його історія.
🗣Перша евакуація була 5 березня. До нас, водіїв, звернулися, що треба рятувати наших людей. Ніхто не відмовився. Не буду приховувати, страх був. Пам’ятаю, як на блокпосту російський військовослужбовець зібрав у всіх телефони, поклав у пакет та розстріляв його з автомату. Такий от перший контакт із загарбниками.
По дорозі бачили покинуті автівки, речі людей… це було дуже моторошно.
Намагалися вивезти якомога більше людей, першочергово жінок і дітей.  
Найбільше запам’яталася Буча. Ми їхали колоною, і в цей час за 30 метрів від нас російський танк стріляв по багатоповерхівці. По нам летіла цегла й інші залишки від будинку. Автобусам попробивало колеса. Росіяни були найжорстокіші до нас саме в Бучі. Уся дорога засипана уламками, залізом. І ти розумієш – проб’єш колеса і вже нікуди не доїдеш. Трохи відхилився від маршруту – і тебе оточують їхні БТРи, солдати. На тебе наводять кулемети, автомати. У нас на очах вони захопили в полон працівника ДСНС…
Садили людей по максимуму. У Гостомелі було стільки людей, що не всі помістилися в автобуси. І вони йшли за нами пішки. Не пам’ятаю, який в Бучі є інститут, з нього вийшов чоловік і говорить: «Люди добрі, залишайтеся тут на ніч, бо не випустять нікого, якщо не встигнуть автобуси проїхати блокпост до п’ятої години». Люди там лишилися, ми їх забрали наступного дня.
Але найважче було вивозити людей із Чернігова. Усі дороги були заміновані, ми їхали полями, добиралися по багнюці. Боялися, щоб дощу не було, бо тоді не доїхали. А нас там люди чекали. Із Чернігова вивозили разів 4. Востаннє – 21 березня. Приїхали пізно ввечері, голодні, холодні. Максимальна увага була до дороги. 380 кілометрів бездоріжжям. У місті не було ні світла, ні води, ні газу. Нічого. Соляри назад вже майже не було. Дякуємо поліції – хто каністру, хто пів каністри, але нас заправили. А вивозили ми людей із лікарні, тих, хто хворіє на нирки. В моєму автобусі було чоловік 4-5 зовсім неходячих. Люди в кріслах колісних, хворі. І ми потрапили під обстріл. Розумію, що для росіян поняття гуманітарного коридору і не було. Єдиний можливий в‘їзд для евакуації був через міст над Десною, з боку Куликівки. Він був вже пошкоджений, але проїзний. Автобуси їхали обережно, між пробитих наскрізь дірок у переправі, але й швидко, щоб встигнути між обстрілами. Тільки вискочили з мосту, і його росіяни добили. Один автобус після такого просто заглух посеред дороги. Розсадили людей по інших, нікого не покинули, а автобус кинули.
Увесь шлях туди й назад евакуація проходила між розірваних і нерозірваних снарядів, вони стирчали з-під землі просто біля дороги.
Багато евакуацій було.

Україна - це країна сміливих людей.
94400
23-04-03 10:17