Натрапила випадково, не можу не поділитися🙂📜ПРИТЧА ПРО СУМНУ КУРОЧКУМаленька сіренька курочка сиділа на галявинці поруч зі своїм курником і дуже сильно сумувала:- Я бідна, нещасна. Півні мене не розуміють, куримене ображають. В курнику темно, глухо, порожньо, сумно.Загалом, сиділа вона і страждала. І в цей момент повз неї пролітала величезна біла птаха. Вона почула слова курочки, приземлилася поруч і сказала:- Не переживай, курочко. Хочеш, я тобі допоможу полетіти в прекрасну країну, де ти будеш щасливою?- Ні, - сказала сіра курка. - Це неможливо - курки не можуть літати.- Ну і що? - відповіла біла птаха. - Я навчу тебе.- Ні, - сказала сіра курка. - У мене дуже маленькікрила для цього.- Не переживай, - промовила біла птаха. - Хочеш, я посаджу тебе собі на спину, і ми полетимо разом?- Ні, - зітхнула сіра курка. - Я прилечу туди, і мені не буде де жити.- Не переживай, - обнадіяла її біла птаха.Я допоможу тобі зробити так, щоб у тебе було житло.- Ні, - сказала сіра курка. - Що я буду робити одна?Мені буде сумно.- Не переживай, - посміхнулася біла птаха. - Я допоможу тобі знайти півника.- Ні, - сказала сіра курка. - А раптом цей півник виявиться злим і недобрим?- Не переживай, - зітхнула біла птаха. - Я навчу тебе жити так, щоб в твоєму житті зустрічалися лише чудові півні.- Ні, - сказала сіра курка. - Таких птахів не буває на світі.- ТАК ПІШЛА ТИ ДО СРАКИ! - закричала біла птаха, розпустила величезні крила і полетіла ...А маленька сіренька курочка лише ще раз переконалася, який несправедливий світ, в якому вона живе і як погано до неї ставляться оточуючі.