А поки хтось виконує (чи не виконує) завдання, пропоную іншим почитати про ввічливість.

Це насправді болюча тема в англійській мові навіть для носіїв. Багатьом дуже складно триматися золотої середи й не кидатися в крайності як Chat GPT, який переборщує то з розкланюваннями, то з панібратством.

У теорії ввічливості (так, навіть така є),  яка поділяє ввічливість умовно на позитивну та негативну, позитивна ввічливість визначається як практики, що включать "friendly, positive, or supportive verbal behaviour, which considers people’s need to feel valued, including linguistic strategies and non-imposing distancing linguistic behaviours which show respect for others".

TL;DR, ключові слова тут people's needs, feel valued та show respect of others.

Якщо в це вникнути, то стає зрозуміло чому писати

1. I have to reschedule the meeting.
2. I need your approval of my MR.
3. I have to request a change of the deadline.

неввічливо.

У таких формулюваннях навіть приблизно немає people's needs і ніяке feel valued не виникає. Таке мовлення - це як мовлення малої дитини, яка каже "я хочу пити," а не "дай, будь ласка, води." Тому в бізнес спілкування воно просто не повинно бути.

І одна зі стратегій виходу з цього vicious circle інфантильних формулювань - це ось це магічне Сan/Could you/we please...

1. Сan we pls reschedule the meeting?
2. Сan you pls  approve my MR?
3. Сan we pls change of the deadline for...?