Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - El Futbólicо | Іспанський футбол | Ла Ліга
Додано 14 лип 2024

El Futbólicо | Іспанський футбол | Ла Ліга

@elfutbolico
Кількість підписників: 1 780
Фото: 9,670
Відео: 2,350
Посилання: 5,620
Опис:
Авторський канал Данила Моісеєнкова про іспанський футбол. Підтримка каналу: 4441 1111 2596 0975 Канал для новин: @elfutboliconews ⚠️ Цей telegram-канал містить матеріали, ПРИЗНАЧЕННІ ВИКЛЮЧНО ДЛЯ осіб, СТАРШИХ 21 РОКУ.

👥 Кількість підписників

1 780
Середній/День:: -4
Середній/Тиждень:: -4
Середній/Місяць:: -44

👁️ Середній перегляд на повідомлення

399
Середній/День:: 435
Середній/Тиждень:: 378
ERR: 22.42%

📊 Кількість повідомлень на день

6.9
Останній день: 7
Середнє за тиждень: 7.9
Середнє за день: 6.9

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена 2024-07-14

Стіна

Статистика telegram каналу

❤️ | Бернардо де Салазар розповідає про вирішальну поїздку Едуардо Ачі до Більбао в ті дні:«Ачі довелося поїхати до Більбао, щоб вирішити кілька сімейних справ, і його друзі попросили його запросити вимоги до «Атлетіка» для створення футбольного клубу. Його там зустріли з ентузіазмом. Клуб Більбао в Мадриді – як чудово! І чому новий клуб? Що може бути кращим за те, щоб бути представником «Атлетіка» в столиці, філією в Мадриді, яка дозволила б грати членам, які через навчання, професійну діяльність чи сімейні обов'язки проживали в столиці більшу частину року. Ача отримав статут «Атлетіка», затверджений 24 листопада 1902 року, герб і був запрошений позувати для офіційної фотографії чемпіонів Іспанії. (...)Зустрічі в Басксько-Наварському товаристві сформували народження нового мадридського клубу серед ентузіастів з Більбао, які проживали в Мадриді та хотіли створити баскську команду в столиці, щоб конкурувати з ФК «Мадрид». В Іспанії панував централізм. З'явилися освітні можливості; як наслідок, багато баскських студентів та студентів з інших іспанських провінцій приїжджали навчатися в Мадриді. Ці студенти зробили свій внесок у розвиток та зміцнення рівня мадридських футбольних команд на початку 20-го століття. Крім того, ці баскські студенти університету мали підтримку деяких незгодних членів ФК «Мадрид» після суперечливого фіналу чемпіонату Іспанії. (...)Спочатку мадридський клуб був пов'язаний з оригінальним «Атлетіком», не грав проти них офіційних матчів і надавав їм в оренду кількох гравців для чемпіонату Іспанії. Ця ситуація змінилася з роками, коли «Атлетіко Мадрид» зростав і досяг своєї незалежності». Той молодий «Атлетіко» мав Енріке Альєнде своїм першим президентом, який невдовзі передав цю посаду Едуардо Де Ача-і-Отаньєсу. Команда зіграла свої перші матчі на стадіоні «Ель-Ретіро». Перший матч відбувся 2 травня, і в ньому зійшлися 24 члени клубу.Якщо ви ще не зрозуміли, то сьогодні, 26 квітня, «Атлетіко» святкує свій день народження. 123 роки спочатку синьо-білої, а потім й червоно-синьої-білої історії.❤️💙2/2@elfutbolico
🇪🇸 | Сьогодні «Атлетік» в гостях зіграє проти «Атлетіко», всі думки якого у півфіналі Ліги чемпіонів. Однак дербі є дербі. А ще у басків скоро буде новий тренер.Про відхід Ернесто Вальверде вже всі знають, однак навколо кандидатів на його заміну було багато чуток. І що особисто мене дивує, ніякого Андоні Іраоли в Більбао не буде, для цього доведеться ще почекати, напевно (сподіваюся, бо колись цей союз хочеться побачити).Натомість усі джерела пишуть, що вибір зроблено: Едін Терзич. Ба більше, контракт вже або підписано, або це зроблять на днях та оголосять. Деякі йдуть далі та кажуть, що Едін вже бере участь у спільному з клубом плануванні наступного сезону: штаб, інший персонал, відходи, підписання тощо.Абсолютно рандомний крок, якщо б про нього сказали рік тому. Але здається, «Атлетік» хоче іноземця для кількох речей:1. Свіжий та інший підхід. Можна побачити, як круто до Ла Ліги заходять тренери з Бундесліги: Гансі Флік та Ріно Матараццо як приклади. Хочуть чогось схожого. Нової методики та стилю роботи, можливо більшої дисципліни;2. Місцеві тренери були б чимось знайомим для самих гравців, а цей склад та його ієрархія були б занадто знайомі для «свого» тренера. Хочуть розбити це, дати більше простору для внутрішньої конкуренції, меритократії.Подивимося, що з цього вийде. Але як мінімум, «Сан-Мамес» матиме фіналіста Ліги чемпіонів на тренерському містку. Навіть дону Ернесто цього не вдалося. А востаннє це місто мало подібного тренера ще за часів Юппа Гайнкесса. І знову Бундесліга!@elfutbolico
🇪🇸 | Коли Філіпп Лам говорить, його можна і послухати.«Іспанські тренери домінують у Європі; у 1/8 фіналу всіх трьох європейських змагань їх було 11, що більш ніж удвічі більше, ніж у країни з другою за величиною кількістю. У чвертьфіналі їх було троє, більше, ніж у будь-якій іншій країні.Знову і знову саме іспанці створюють сенсацію. Шабі Алонсо поклав край домінуванню «Баварії» з «Баєром». Унаї Емері продовжує виводити на перший план клуби другого ешелону, наразі з «Астон Віллою». Сеск Фабрегас перевертає Серію А з «Комо» та змінює італійський футбол.Довга переможна серія Гвардіоли в Прем'єр-лізі справді закінчилася минулого сезону. Його команда втратила натхнення. Працювати над одним і тим самим щодня не працює вічно. Тепер він будує щось нове в Манчестері, розвивається далі та покладається на інші типи гравців, ніж раніше. Цього року його вибили з Ліги чемпіонів (його співвітчизник Альваро Арбелоа), але цього все ще достатньо для чемпіонської гонки та перемог у кубку Англії.А ще є Луїс де ла Фуенте. Він працює в Іспанській федерації футболу понад десять років, виграючи чемпіонати Європи з різними молодіжними командами, а в 2024 році навіть зі старшою. Три з останніх п'яти титулів чемпіона Європи дісталися Іспанії. Навіть Німеччина не досягла такого домінування в 70-х і 80-х роках. Саме цю епоху мав на увазі Гарі Лінекер, коли сказав, що «дві команди грають у футбол, і зрештою німці завжди перемагають». Ні, сьогодні це Іспанія. На чемпіонаті світу цього літа команда Де ла Фуенте, звичайно, є претендентом». @elfutbolico
🇪🇸 | Ви ще не забули, що «Севілья» в повній дупі? Я прийшов нагадати.Розпочнемо з Патріка Меркадо. Того самого, якого вже по суті підписали з «Індепенд'єнте», однак він порвав хрести та меніск і трансфер зірваний. Остаточно. Хлопця шкода, адже він і на Мундіаль мав їхати.А ще Матіас Алмейда, якого звільнили з посади головного тренера за те, що він робив усе, що міг, і казав правду в очі, вирішив не мовчати:«Це було дуже схоже на те, що я пережив свого часу в «Рівері». Клуб з фінансовими та політичними проблемами, з фанатами, які завжди чекають на перемоги, хоча команда спочатку була побудована не для боротьби за титули, а щоб боротися за виживання.Я йду кудись тоді, коли відчуваю, що мене цінують. Те, що сталося зі мною в «Севільї», вперше в моїй кар'єрі. Таке буває, правда? В інших клубах я працював 2-3 роки. А тут все було інакше: за день до того, як мені сказали, що я маю піти, мені казали, що я залишусь до кінця. Це зрада у футболі… саме це й ранить. Тому що після цього ці люди вже не зможуть дивитися мені в очі.Я за прямоту. Не треба говорити мені, що я залишусь, якщо потім збираєшся звільнити. Краще скажи: «не знаю, чи будеш ти тут», тоді ти можеш мене прибрати. А інакше це виглядає як байдужість.Я не думаю, що вони сплять спокійно – там є люди, яким не важливий клуб». Але і це не все. «Севілья» розглядає можливість продажу Люсьєна Агуме, Рубена Варгаса та Хуанлу Санчеса цього літа. Вони спробують отримати 20 мільйонів євро за Агуме, 17 мільйонів євро за Хуанлу та 12 мільйонів євро за Рубена Варгаса, щоб полегшити фінансові труднощі клубу.Незрозуміло, чому за Варгаса всього 12. Але сам факт того, щоб просто для виживання клубу, який три роки тому брав Лігу Європи, треба продавати усіх кого можна, говорить багато про що. Сотні мільйонів збитків за останні сезони, негативний фінансовий баланс, і великий ризик вильоту до Сегунди...І єдина позитивна новина станом на зараз:«Все йде гарним шляхом. Найближчими тижнями ми матимемо новини і сподіваємося, що це буде те, чого ми всі бажаємо». Це слова Серхіо Рамоса. Він з інвестиційним фондом за спиною все ближче до купівлі зруйнованого клубу.@elfutbolico
🇪🇸 | Постійно, коли у фіналі Кубка Іспанії грає баскська команда, або ж наваррська «Осасуна», або каталонці, загалом колектив з регіонів з сепаратистськими настроями, гімн Іспанії освистують.Єдиним виключенням став «Еспаньйол», гравці та вболівальники якого навпаки, співали мелодію гімну, в якому немає слів.А от фанати «Реал Сосьєдада» минулої суботи виключенням не стали, і після того, як усі вийшли критикувати освистування гімну Єгипту, у багатьох закінчилося терпіння і щодо свисту на адресу іспанського, для них рідного гімну. Окремий матеріал з пропозицією вирішення цієї проблеми випустило видання MARCA: Річна заборона на участь у Кубку для клубів, чиї вболівальники освистують національний гімн.Суботній фінал Кубка Іспанії знову став винятковим видовищем. Спортивна частина була захопливою, а місто Севілья стало свідком численних прикладів зразкового співіснування між обома групами вболівальників. Проблема сталася напередодні матчу, коли освистували національний гімн Іспанії, що, на жаль, стало звичним явищем у цій грі, коли політика переважає над спортом.Щось явно не так, або, можливо, взагалі нічого не робиться, коли освистування національного гімну Іспанії на події такого масштабу вважається нормальним явищем. Маскування цього під нібито демонстрацію свободи слова може призвести до сприйняття, що все дозволено. Те саме стосується випадків, коли освистують гімн іншої країни або коли ображають групу людей, як це нещодавно сталося на деяких матчах збірної Іспанії.Якщо частина фанатів вважає, що гімн не представляє їх, вони повинні мовчати та виявляти повагу. Дотримання гімну не є обов'язковим, і логічно приймати незгоду в певних межах. Це просто питання ввічливості.Оскільки це трапляється не вперше, час вжити заходів. Підозріле опоганення видовища таким чином – це перемога для неповажних та невихованих. Спортивні органи повинні дослідити способи радикального припинення цієї традиції, яка посилає світові шкідливий сигнал про цю країну та її розуміння спорту та інституцій.Настав час включити такі правопорушення до дисциплінарного кодексу або правил змагань. Якби освистування гімну призвело до річної заборони на участь у турнірі, багато хто б двічі подумав. Давайте зробимо це. Крім того, це змусить клуби перешкоджати та просувати кампанії, що закликають своїх радикалів відмовитися від такої поведінки. Освистування національного гімну – це не спорт. Досить. Не часто я погоджуюся в чомусь з MARCA, але тут можна прийняти їхню позицію. Скажу навіть більше: зняття очок, закриття стадіонів, фінансові штрафи, дискваліфікація – всі ці санкції мають застосовуватися до клубів за поведінку фанатів. За расизм, за кидання предметів, за освистування гімну тощо.Без нормальних покарань не буде мотивації у самих клубів та вболівальників вирішувати ці проблеми.@elfutbolico
🇪🇸 | ...Мбаппе – один із тих, хто пресингує з найменшою інтенсивністю в Лізі чемпіонів. Його кількість активних пресинг-дій (7,68), відсоток пресинг-дій і загальна кількість – мінімальні. Видно повну байдужість до пресингу (і ні, від нього не повинні вимагати бути в цьому найкращим, але цифри вражають).Порівняння з Дембеле (нинішнім володарем «Золотого м’яча» й чемпіоном Європи з «ПСЖ») у поточній Лізі чемпіонів – прірва. Дембеле має 23,9 пресинг-дій проти 7,68 у Мбаппе в середньому на 90 хвилин. Успішних пресинг-дій у Дембеле 4,01 – проти 1,52 у Мбаппе. В оборонних рейтингах Ліги чемпіонів зусилля Мбаппе залишаються мізерними – це означає, що мати його на полі = погодитися, що один гравець не братиме участі в інтенсивному пресингу.Мбаппе – 55-й із 57 форвардів за пресингом. Всього 4,65 активних пресинг-дій за 90 хвилин. Цікаво, що за відсотком успішних пресингів він третій серед форвардів. Тобто пресингує мало, але коли пресингує – то добре. Також: 45-й із 57 за загальною кількістю пресинг-дій і 35-й за відсотком успішних. Інтенсивність пресингу можна значно покращити.Після всього сказаного я приходжу до такого висновку: це форвард, який змушує тренера повністю АДАПТУВАТИСЯ під його стиль. Якщо десять гравців стають йому на службу – формула може працювати. Якщо ж він грає з партнерами, які часто ставлять індивідуальне вище колективного і не грають саме на нього (як у «Мадриді»), то результат – два роки без серйозних трофеїв.Він не «гравець-система», на відміну від Мессі, Неймара, Кейна, Бензема, Роналду тощо. Ці хлопці, крім неймовірної індивідуальної якості, могли створювати структури й піднімати рівень усієї команди незалежно від тактики. У Мбаппе я цього не бачу. Він – форвард фінальної третини, з хорошою технікою, але з помітними недоліками в розумінні гри та покращенні епізодів, коли м’яч у нього.Практично неможливо уявити «референтного» Мбаппе. Він не «дев’ятка» і ніколи нею не стане. Якщо грає центрального форварда – то тільки тому, що ліворуч Вінісіус. Обидва повинні грати завжди (майже за наказом), і тут виникає проблема заповнення просторів. Якщо один прилипає до флангу (Віні), то другий повинен фіксувати, розтягувати захист без м’яча й завантажувати штрафний майданчик. Мбаппе таким не є (уникає єдиноборств з ЦЗ й майже завжди відмовляється від повітряних дуелей). Тому в «Реала» виникає проблема заповнення просторів. Роналду зміг зробити еволюцію (від вибухового вінгера до летального форварда), бо був монстром у повітрі й міг блищати навіть без ідеального колективу.Він має зрозуміти, що навіть будучи зіркою, це не звільняє від роботи без м’яча. Сучасний футбол уже не дозволяє пресингувати лише десятьом. Проблема в тому, що важко знайти тренера, який дасть йому «на горіхи» і змусить пресингувати на максимумі 90 хвилин. Хоча це не його роль, у великих матчах це може бути вирішальним. А в «ПСЖ» (який вийшов у три півфінали поспіль і може знову виграти Лігу чемпіонів) чи в «Баварії» є форварди, які не торгуються за жодне зусилля й навіть завершують деякі епізоди в своєму штрафному, щоб відібрати м’яч. Адаптація й зміна гри теж ведуть до успіху....Додам від себе:1. Команди, де на Мбаппе грають абсолютно всі та за нього працюють, функціонують, але на коротких турнірах;2. Кіліан не є лівим (чи правим) вінгером вже багато років, з моменту того самого продовження контракту в Парижі;3. Із сезону 2018/19 (8 років) Кіліан Мбаппе ЗАВЖДИ був найкращим бомбардиром своєї команди. До сезону 2021/22 (продовження контракту) він також був 1-2 асистентом. Відтоді його внесок у колективну гру постійно знижувався.3/3@elfutbolico
🇪🇸 | Друга зірка? Рахуємо співпадіння:2010: Команда з Валенсійської спільноти посіла третє місце в Ла Лізі2026: Команда з Валенсійської області може фінішувати третьою в Ла Лізі2010: «Атлетіко» програє фінал Кубка Іспанії2026: «Атлетіко» програє фінал Кубка Іспанії2010: «Реал Мадрид» вдруге поспіль не виграв основних титулів2026: «Реал Мадрид» вдруге поспіль не виграв основних титулів2010: «Арсенал» вибиває португальську команду з колумбійським нападником з Ліги чемпіонів, а потім зустрічається з іспанською командою2026: «Арсенал» вибиває португальську команду з колумбійським нападником з Ліги чемпіонів, а потім зустрічається з іспанською командою2010: Команда з екзотичної ліги (Греція) кваліфікується до 1/8 фіналу Ліги чемпіонів2026: Команда з екзотичної ліги (Норвегія) кваліфікується до 1/8 фіналу Ліги чемпіонів2010: «Атлетіко» виходить до півфіналу європейських змагань2026: «Атлетіко» виходить до півфіналу європейських змагань2010: «Барселона» програє в Лізі чемпіонів із загальним рахунком 3:22026: «Барселона» програє в Лізі чемпіонів із загальним рахунком 3:22010: Іспанія їде на Мундіаль після провалу на минулому ЧС2026: Іспанія їде на Мундіаль після провалу на минулому ЧСІ якщо так? 👑 Забирай бездепозитний бонус 1000₴ за помокодом ELFUT ! Подарунок уже чекає на тебе 👉 betking @elfutbolico
🇪🇸 | Думаю, що вже цілком можна розпочинати розмови про те, що Мікель Оярсабаль є легендою. Не тільки «Реал Сосьєдада», але й іспанського футболу загалом.Йому тільки 28, але враження, що він грає вічно. Тобто ще є достатньо років кар'єру попереду, а позаду окрім хрестів дуже багато досягнень. Просто перерахую деякі з них: Оярсабаль забив у фіналі, півфіналі та звісно 1/4 фіналу Копи цього сезону; Забив усім трьом грандам у Ла Лізі; Забив 24 голи у 52 матчах за збірну; У 6 матчах кваліфікації на Мундіаль забив у 5 матчах 6 голів, а де не забив, то віддав 3 асисти; У Лізі нації у 1/4 фіналу забив дубль, у півфіналі 2 асисти, у фіналі гол; На Євро-2024 забив переможний гол у фіналі; Коли «Ла Реал» виграв Кубок Короля в сезоні 19/20, то Мікель забив у двох матчах півфіналу та забив єдиний гол у фіналі.Це не все, можна продовжувати, можна писати ще багато про голи в чемпіонаті різних сезонів, про друге місце в списку бомбардирів «Реал Сосьєдада» у 28 років. Але висновок один: він вже доволі велика постать в історії футболу Іспанії та свого клубу, і ще має не один рік попереду, виходячи на пік.@elfutbolico
🇪🇸 | ДЕНЬ ФІНАЛУ!Сьогодні «Ла Картуха», 70-тисячний стадіон у Севільї, прийме поєдинок фіналу Кубка Короля. «Атлетіко» проти «Реал Сосьєдада», Сімеоне проти Матараццо, Оярсабаль проти Грізманна. Два різні шляхи до однієї мети.❤️ | Очікуваний склад «Атлетіко»: Муссо Моліна | Пубіль | Лє Норман | Руджері Сімеоне | Льйоренте | Коке | Лукман Грізманн | Альварес– Дієго Сімеоне:«Як змінилися «Атлетіко» та Сімеоне з фіналу Кубка 2013 року? Ти завжди розвиваєшся; ти не завжди однаковий. Тобі 20, 30, 40... Це те саме, що й для тренера, і те саме, що й для гравця. Ми виросли завдяки можливостям, які нам дав клуб, завжди зберігаючи ідею, план, прагнення. У цьому сенсі ми мало змінилися.Після вівторкового матчу, чи довелося вам попрацювати над емоційною підготовкою до того, що попереду? Ми знаємо, як чудово для будь-якого спортсмена грати у фіналі. Як гравці «Реал Сосьєдада», так і наші неймовірно схвильовані та віддадуть усе, щоб перемогти. У вівторок ми зіграли важливий матч, який поставив нас у дуже особливе становище: півфінал Ліги чемпіонів. Тепер ми повертаємося на землю; це те, що має значення, і ось ми тут, усвідомлюючи труднощі, з якими зіткнемося.Що спадає на думку, коли озираєшся на весь цей шлях? Я завжди уявляю собі найкраще. У мене немає інших думок, окрім найкращого. Зрозуміло, що справа не лише у виграші Кубка; це наша мета щодо багатьох речей, які ми, очевидно, залишимо позаду.Наскільки важливо грати в таких матчах, готуючись до фіналу? Правил немає. Я завжди кажу, що вік не має значення; корисно, незалежно від того, 18 тобі чи 35, і з гарним настроєм. Найскладніший матч – це той, що у твоїй голові. Ті, хто найкраще впорається з ним під час матчу, виграють». – Антуан Грізманн, ключова цитата:«Я багато чим зобов'язаний «Реал Сосьєдаду», але я не хочу про це думати, бо інакше я розчулююся...». 🇪🇸 | Очікуваний склад «Реал Сосьєдада»: Реміро Арамбуру | Субельдія | Чалета-Цар | Гомес Браїс | Горро | Туррьєнтес | Солер Гедеш | Оярсабаль– Ріно Матараццо:«У нас все дуже добре. Наша форма та енергія на найвищому рівні, і ми з нетерпінням чекаємо фіналу. Я грав в інших «фіналах» раніше, але це перший, у якому я граю за титул, і це дуже особливо для мене.Як ви справляєтеся з емоціями? Зазвичай, коли трапляються такі ситуації, потрібно надсилати загальні повідомлення, а в деяких моментах – індивідуальні. Деякі гравці можуть впоратися з тиском, інші – відпустити його, і потрібно зняти цей тиск.Що ви думаєте про все, що відбувалося з уболівальниками протягом дня? Для мене підтримка та енергія, яку ми відчуваємо в місті та на кожній зупинці під час цієї поїздки до Севільї, неймовірні. Це щось дуже особливе, що ми переживаємо, і ми сподіваємося віддячити вболівальникам, принісши їм Кубок.Чи довелося вам збавляти тиск? Зазвичай, коли граєш у великих матчах, потрібно зняти тиск і зосередитися на тому, щоб добре виступити. За моїм досвідом, завтра буде схоже. Якщо у нас є дуже чіткий план, а я вважаю, що він у нас є, ми почнемо з великою енергією.Як справи у Горро та Оярсабаля? Звичайно, Оярсабаль може бути вирішальним, але у нас є інші гравці, готові вийти на перший план. Мікель – винятковий гравець, наш капітан і лідер на полі. Горро готовий. Він добре тренувався весь тижден. Він є варіантом для стартового складу на завтра.Сімеоне? Я безмежно поважаю його та його роботу. Це команда, яка високо пресингує та грає плавно. Люди, як правило, дуже універсальні, і залежно від ситуації ми адаптуємося та стаємо тими, ким можемо бути». – Мікель Оярсабаль, ключова цитата:«Для мене честь бути тут, і водночас я нервую. Не буду вам брехати. Це добре, це позитивно в такі моменти. Це показує, що в тебе ще є надія, що ти ще живий». Хто переможе?❤️ чи 🇪🇸? 👑 Забирай бездепозитний бонус 1000₴ за помокодом ELFUT ! Подарунок уже чекає на тебе 👉 betking @elfutbolico
🇪🇸 | «Бетіс» вчора підвів своїх вболівальників, але вони не підвели команду.Цього разу на банері зображена одна з найвідоміших фраз Дона Жуана Австрійського:«Твоя слава буде вічною», що вказує на парк Бешикташ у Стамбулі, де відбудеться фінал. Банер згадує битву при Лепанто, одну з найважливіших морських битв в історії. Вона відбулася наприкінці XVI століття в затоці Патрас, поблизу колишнього Лепанто, нині грецького міста Навпактос. Ця історія розповідає про війну між Османською імперією (де сьогодні були б турки, місце проведення фіналу) та католицькою коаліцією, організованою Папою Пієм V, у якій брала участь Іспанська імперія. Католики на чолі з Доном Жуаном Австрійським здобули перемогу, зупинивши таким чином османську експансію в Середземномор'ї. Лепанто знаменує собою останню велику битву в західному світі, яка майже повністю відбулася на галерах та веслових суднах.Це не перший випадок, коли «Бетіс» згадує битву при Лепанто. В матчі проти «Панатінаїкоса» південна трибуна представила подвійний банер. Перший закривав трибуни, з написом:«Ми прийшли померти, щоб перемогти, якщо того забажає історія». Через кілька хвилин у тому ж секторі було піднято великий банер із зображенням двох зелено-білих галеонів, що пливуть через протоку Босфор, разом із собором Святої Софії та стадіоном «Бешикташ» у Стамбулі, супроводжуваний фразою:«За завоювання їхнього Святого Щита». Однак ні Святого Щита, ні слави, нічого. 2:4 вдома проти «Браги». 👑 Забирай бездепозитний бонус 1000₴ за помокодом ELFUT ! Подарунок уже чекає на тебе 👉 betking @elfutbolico