Сезон 2025/26 став випробуванням для експортерів українського гороху. Попри відкриття нових ринків, вітчизняний продукт зіткнувся з жорсткою конкуренцією та новими бар'єрами.Аналітик компанії «УкрАгроКонсалт» Максим Харченко виділив основні фактори, що формують поточну ситуацію:🇨🇳 Китай: Попри відкриття ринку в березні 2025-го, Україна поки що залишається «третьою зайвою». Головні обсяги тримають Канада та РФ, які мають більший ресурс та давні зв’язки.🇮🇳 Індія: Після періоду активних закупівель Індія запровадила 30% мито на імпорт жовтого гороху, фактично закривши ринок для підтримки власних фермерів.🇹🇷 Туреччина: Наш ключовий партнер минулих років надав перевагу дешевшому російському гороху (через рекордний врожай у РФ та слабкий рубль).💰 Через обмеження попиту світові ціни пішли вниз. Наприкінці осені котирування впали до 260–270 $/т CPT Одеса (порівняно з 275–280 $/т на старті сезону). Це змушує багатьох аграріїв притримувати товар. До кінця сезону Україна може експортувати ще 320 тис. т гороху. Проте надлишок пропозиції та низька рентабельність вже зараз формують негативний прогноз на майбутнє.«Така тенденція стане підґрунтям для зменшення площ під горохом на сезон 2026/27», — зазначає Максим Харченко.
Китай залишається перспективним напрямком, але реальний прорив там можливий лише в наступних сезонах за умови вирівнювання цін.
🇨🇳🇺🇸Експерти ринку припускають, що китайська влада може використати державні закупівлі зерна як інструмент дипломатичного впливу напередодні квітневого візиту Дональда Трампа. Очікується, що такі демонстративні кроки назустріч Білому дому допоможуть Пекіну не лише задобрити американського лідера, а й створити сприятливий ґрунт для отримання зустрічних поступок з боку Вашингтона в інших стратегічних питаннях.«Чи є зараз ринкова логіка для того, щоб Китай закуповував більше американської сої саме в момент надходження врожаю в Бразилії? Ні. Але чи може це згладити шлях до більш продуктивного й вигідного державного візиту Трампа у квітні? Можливо», — зазначив директор пекінської консалтингової компанії Trivium China Even Rogers Pay.
💰Наразі китайські державні компанії Sinograin та COFCO уже придбали близько 12 млн тонн американської сої з жовтня, заплативши майже на $100 млн більше, ніж у разі закупівель бразильської, виходячи з ринкових цін.Трейдери заявляють, що зростання цін на американську сою збільшило розрив з бразильськими вантажами. Це змусить китайських покупців платити набагато вищі премії, ніж вони платили з листопада.
Українським експортерам складно конкурувати з Росією на зернових ринках Африки. Російські державні компанії працюють за довгостроковими контрактами і можуть демпінгувати, заявив заступник генерального директора Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) Олег Хоменко.💰Також проблемою цього ринку залишаються ризики розрахунків. У деяких країнах Африки оплата за поставлену продукцію може суттєво затримуватись або надходити після постачання товару, що значно підвищує фінансові ризики для експортерів.«Мені здається, що правильною державницькою позицією був би розвиток спроможності Еспортно-кредитного агентства забезпечувати гарантії в експорті в африканські країни», — сказав Хоменко. Разом із тим Хоменко визнав, що фінансових можливостей держави може бути недостатньо для повноцінного наповнення ЕКА. У такому разі, за його словами, доцільно залучати європейських партнерів, аргументуючи це тим, що перенаправлення української агропродукції з ЄС до Африки також відповідає інтересам європейського ринку.
🌍Після 25 років переговорів Європейський Союз та блок МЕРКОСУР (Бразилія, Аргентина, Уругвай, Парагвай та Болівія) нарешті підписали угоду про вільну торгівлю. Це крок до створення найбільшої у світі зони вільної торгівлі.Публіцист і аналітик польсько-українських відносин Пьотр Іздебський вважає, що ця угода — не лише економічна новина, а й геополітичний маркер. На його думку, ЄС шукає стабільності на Півдні, оскільки не має чітких термінів завершення війни на Сході. Існує ризик, що Україна може втратити майбутні ринки збуту, якщо не почне діяти вже зараз.Водночас аналітик Argus Media Олексій Єрьомін заспокоює: кардинальних змін для українського зерна поки не передбачається. Угода переглядає умови лише для кукурудзи, але в ЄС і так діє нульове мито на неї з 2020 року. Пшениця, ячмінь, ріпак та соняшник взагалі не підпадають під тарифні зміни.Для України зараз критичнішими є обстріли портів, енергетики та логістики, аніж конкуренція з Латинською Америкою.Водночас Володимир Пугачов («Дунайська соя») зазначає, що в сегменті сої Україна має шанс на успіх, бо ЄС залишається імпортозалежним від сої. Українські виробники не-ГМО сої можуть розраховувати на преміальні ринки (наприклад, Німеччину) з надбавкою від $15 до $70 за тонну.
Розрив між «полем» та офісом — це прихована діра в бюджеті багатьох агрокомпаній. Поки менеджери домовляються про угоди в полях, офіс тоне в паперовій логістиці, а важлива інформація губиться десь посеред Excel-таблиць та особистих нотаток, пише Latifundist.com.Ще одна проблема — залежність від «людського фактора». Якщо база партнерів зберігається в телефоні менеджера, то разом із його звільненням компанія втрачає і контакти, і домовленості.Експерти рекомендують переходити на єдиний інформаційний простір. Наприклад, NetHunt CRM допомагає об’єднати закупівлю, продажі та логістику в одну систему:✅ Всі контакти та історія угод належать компанії, а не окремим працівникам. ✅ Менеджер фіксує домовленості зі смартфона прямо з поля. ✅ Договори, рахунки та ТТН підтягуються автоматично, що мінімізує помилки.«Для агробізнесу CRM — це не про «цифровізацію заради галочки», а про перехід до зрозумілої системи. У конкурентному середовищі виграє той, хто краще керує процесами», — зазначають у NetHunt CRM.
🔸Анонс: 12-й щорічний інфобук Агробізнес України у 2024/25 МРДо кінця грудня можна скачати щорічний інфографічний довідник «Агробізнес України» за 2024/25 МР, в якому показуємо, як адаптується агросектор України на четвертий рік повномасштабної війни. Залишайте заявку, і в день публікації отримаєте новий випуск.🔸Випуск згруповано за напрямками агробізнес, рослинництво, тваринництво, переробка, інфраструктура та послуги, фінансування агросектору, стале сільське господарство.🔸Також додали сторінки про тенденції зовнішньої торгівлі в Україні та світі, процес євроінтеграції українського агросектору, динаміку AgriTech та FoodTech України, а також детальну інформацію по підтримці аграріїв.🔸Над створенням довідника працювали фахівці агро медіа холдингу Latifundist Media та агенції візуальних комунікацій Top Lead за постійної підтримки Креді Агріколь Банку, а також нового партнера — компанії ADAMA.🔸Посилання https://agribusinessinukraine.com/2025-request/?utm_source=telegram&utm_medium=elevatorist