Повідомлення telegram каналу - @economist_blog

Утилізація кораблів
На Bloomberg вийшла цікава стаття про те, як старі судна розбирають на металолом (shipbreaking).
Деякі країни спеціалізуються на утилізації кораблів. Це Пакистан, Індія та Бангладеш (близько 75% світового демонтажу суден). Як це відбувається: кораблі садять на мілину на пляжах з відносно глибокою водою, робітники розбирають кораблі по частинах, починаючи з носа і рухаючись до корми. По мірі того як корабель розбирають, його витягують далі на пляж за допомогою тракторів та бульдозерів.
Все з корабля витягується і сортується, включаючи сталь, залізо, мідь, гуму, двигуни, генератори, прилади та меблі. На демонтаж типового судна вагою 100 000 т може піти близько двох місяців і вимагатиме залучення близько 300 робітників.
Утилізація кораблів вважається однією з найнебезпечніших робіт у світі, зі значними проблемами безпеки та навколишнього середовища через наявність небезпечних матеріалів на кораблях. Утилізація погано регулюється, з частими нещасними випадками та смертями. Токсичні матеріали часто витікають у море та навколишнє середовище.
Гонконгська конвенція, нова міжнародна угода про утилізацію суден, має набути чинності в червні 2025 року з метою покращення стандартів безпеки та охорони довкілля. Однак критики стверджують, що конвенція не йде достатньо далеко і що її виконання буде складним. Регулювання Європейського Союзу намагається запобігти утилізації кораблів ЄС у небезпечних умовах, але існують лазівки, такі як зміна прапора корабля або можливість відправитись з неєвропейського порту. Судновласники можуть уникнути відповідальності, продаючи судна посередникам.
Обсяги утилізації кораблів зростають через економічні фактори та зусилля з декарбонізації в судноплавній галузі. Основні економічні фактори: низька вартість робочої сили в Південній Азії; азійські покупці платять більше за перероблену сталь, ніж європейські; утилізація старих суден допомагає покращити фінансові показники компаній; не потрібно витрачатись на безпеку та екологію. Крім того, глибока вода біля берега в Південній Азії дозволяє легко посадити кораблі на мілину, а екологічно чисті верфі в Європі не можуть обробити всі кораблі, що потребують утилізації.
#море