Хто насправді виписує нам податкові рецепти: МВФ чи наш уряд?Проглянула виступи представників МВФ і вирішила написати пост на цю тему.З одного боку, ми маємо Владислава Рашкована, який представляє Україну в МВФ. Він чудово адвокатує наші інтереси і говорить правильні речі про важливість ринкових інституцій та заслугу бізнесу, що ми досі стоїмо. Єдине, шо у темі відбудови з'являється віра в те, що чиновник краще за ринок знає, де і як завод треба поставити, де місто побудувати.З іншого боку — Прішчіла Тоффано, постійний представник МВФ у Києві. Вона дивиться в баланс: чи сходяться видатки з доходами? Її алгоритм простий: якщо є дефіцит, треба розширювати надходження (базу оподаткування). І вона йде шукати гроші там, де їх найпростіше знайти — у кишенях підприємців та споживачів.Чому вона не вимагає радикально порізати держапарат? Вона дивиться на ті вхідні дані, які їй дають. А дані такі: держава сьогодні перерозподіляє через себе близько 75% ВВП (тобто майже всю економіку країни ). Уряд каже, що зменшувати видатки вже неможливо. І якщо ця роздута «тумбочка» залишається недоторканною, кредитор просто вказує, звідки брати гроші на її наповнення.МВФ — це просто банкМи звикли демонізувати Фонд. Але МВФ — це не світовий уряд і не масонська ложа. Це просто велика технократична фінансова організація.Коли ви приходите в банк по кредит, ви приносите бізнес-план. Кредитор дивиться на нього і виставляє умови.Згадайте Аргентину. Хав'єр Мілей прийшов до МВФ із планом радикального скорочення державного апарату: порізати половину міністерств, прибрати тисячі регуляцій, скасувати субсидії, дати свободу ціноутворенню. І що МВФ? Відмовив? Ні. Вони сказали: «Ок, це життєздатна модель, ми даємо вам гроші».Що приносимо ми?Наш уряд приходить до Вашингтона з іншим бізнес-планом. Ми приносимо їм систему, де держава безперервно генерує нові обмеження, зберігає сотні непотрібних агенцій, утримує неефективні держпідприємства і не планує суттєво скорочувати витрати на себе. Ми фактично приносимо їм план утримання бюрократії та просимо: «Профінансуйте це».Банк дивиться на цю монструозну структуру і відповідає логічно: «Ваша модель потребує колосальних грошей. Щоб ми дали вам кредит, ви маєте гарантувати його повернення. Йдіть і підвищуйте податки».Кредитор лікує ту хворобу, з якою до нього прийшли. Поки наш уряд приходитиме з планами збереження тотального державного контролю, нам будуть виписувати податкові «таблетки». Бо цей банкет має хтось оплачувати.Тому, коли наступного разу ви побачите новину про чергову вимогу МВФ підняти ПДВ чи скасувати спрощенку, не поспішайте проклинати кредиторів. Подивіться на тих, хто писав бізнес-план, під який нам висувають ці умови.Яна Матвійчук ☑️ ПІДПИСАТИСЯ