Статистика telegram channel - @ecocontrol_zaruba

💬Відходи руйнувань: хто відповідає?В минулу п'ятницу взяв участь у координаційному заході з управління відходами руйнувань.Захід організовано консорціумом проєкту Debris2Resources (програма LIFE) спільно з Міністерство економіки України, Міністерство розвитку громад та територій України, за участі профільного комітету Верховна Рада України, міжнародних партнерів, бізнесу та експертного середовища.Виступив від імені Державної екологічної інспекції України.Чесно сказав те, що є: сьогодні у сфері поводження з відходами руйнувань багато ініціатив, але бракує чіткої координації. Є ризики дублювання функцій, розпорошення ресурсів і недостатнього контролю. В умовах воєнних руйнувань країна не має права на хаос у цій сфері.Наголосив на трьох речах:▪️ чіткий розподіл повноважень між органами влади;▪️ реальний та посилений контроль за операціями з відходами;▪️ пріоритет повторного використання матеріалів із дотриманням екологічних вимог.Відходи руйнувань — це не лише проблема, а й ресурс для відбудови. Але ресурсом вони стають тільки тоді, коли є порядок, правила і відповідальність.Особливо хочу подякувати за професіоналізм та експертність Владіславу Антипову, модератору заходу та директору ТОВ «ЦЕРН», голові Комітету підприємців з питань природокористування та охорони довкілля ТПП України, учасник консорціуму Debris2Resources (D2R) Project Consortium (LIFE Programme, co-funded by the European Union)Підписуйтесь на мій телеграм канал "ЕкоКонтроль з Дмитром Зарубою"

⚠️🏗️ Мільйони тонн руїн — що з ними робити? Уряд ухвалив нові правилаВійна залишає після себе не лише зруйновані міста. Вона залишає бетон, цеглу, метал, деревину — мільйони тонн перемішаних уламків.І якщо раніше це часто просто вивозили «кудись», то тепер так не вийде.5 лютого 2026 року Кабмін ухвалив постанову №144 — документ, який запускає систему обов’язкових показників з повторного використання та рециклінгу будівельних відходів.Що змінилося?Тепер підприємства, які утворюють відходи будівництва та знесення і подають декларацію про відходи, щороку повинні:▪️ рахувати, скільки матеріалів пішло на повторне використання▪️ скільки реально перероблено▪️ скільки відновлено як матеріал (у тому числі для зворотного заповнення)І ці цифри більше не «для галочки» — передбачено моніторинг та аналіз виконання показників.Чому це важливо?Бо будівельні відходи — це не сміття.Це ресурс.Бетон можна дробити й використовувати знову.Метал — повертати в обіг.Цеглу — переробляти.Без системи ми просто захоронюємо гроші в землю.З системою — повертаємо матеріали в економіку і зменшуємо екологічне навантаження.Для бізнесу це означає одне:Планувати поводження з відходами доведеться ще до початку демонтажу.«Вивезли і забули» — більше не модель.Підписуйтесь на мій телеграм канал "ЕкоКонтроль з Дмитром Зарубою"

ℹ️ REACH і CLP: про що ми маємо говорити чесноВчора за ініціативи Комітету промислової екології та сталого розвитку European Business Association відбулася фахова дискусія в межах #EBAExpertTalk, присвячена технічним регламентам REACH та CLP.Говорили про гармонізацію українського законодавства з європейським, про ризики для бізнесу, про строки та інструменти впровадження. Це важливо. Але, відверто кажучи, для мене ключовим стало інше питання, яке прозвучало під час обговорення:👉 що для держави важливіше — ухвалити нові європейські норми чи забезпечити реальне виконання вже чинних?У країнах ЄС такого питання просто не існує. Якщо норма прийнята — її виконують. Не обговорюють, не «адаптують під себе», не шукають винятків. Закон там працює не тому, що хтось боїться, а тому що правила однакові для всіх.Для України гармонізація з REACH і CLP — це необхідний крок. Але він не спрацює, якщо:державний контроль буде формальним або вибірковим;бізнес не розумітиме чітких і прогнозованих правил;порушення закону залишатимуться без наслідків.Я окремо наголосив:державний контроль — це не про тиск на бізнес.Це про:захист сумлінних компаній;чесну конкуренцію;довіру до держави і до правил, за якими всі працюють.Сильна економіка будується не лише на сучасних законах, а на реальному верховенстві права. Саме це — основа європейської інтеграції, а не просто переписані директиви.Дякую European Business Association за відкриту дискусію.Діалог держави й бізнесу має бути постійним — але правила мають виконуватися безумовно. Для всіх.Підписуйтесь на мій телеграм канал "ЕкоКонтроль з Дмитром Зарубою"

🆕 Нові дослідження: викиди від будівництва значно вищі, ніж думали — і рішення зовсім не в «будувати менше»Новий аналіз для понад 1000 міст світу показав, що **викиди парникових газів, пов’язані з будівельною діяльністю, складають не 5%, а близько 10–20% загального глобального вуглецевого сліду. І це не лише мегаполіси — 60% цього обсягу припадає на невеликі міста до 500 000 населення, де ресурси для декарбонізації найобмеженіші. 📊 За нинішніх темпів саме будівництво може «з’їсти» майже весь залишок вуглецевого бюджету, відведений для стримування глобального потепління до +2 °C — того самого, що закладений у Паризькій угоді. 💡 Але головне: автори не пропонують зупиняти будівництво як вирішення проблеми. Натомість вони говорять про якісні зміни в технологіях і дизайні:перехід від традиційного бетону і сталі до низьковуглецевих матеріалів, наприклад, інженерної деревини;розумніше використання простору — щільніша забудова і менше «розпорошених» будинків;впровадження нових інструментів для моніторингу і планування міських викидів.🏙️ Простими словами: головний вуглецевий вплив не в тому, скільки ми будуємо, а як і з чого. Навіть масштабна забудова може бути менш «теплою» — але тільки якщо відмовитись від брудних матеріалів і розумно проектувати міста.📌 Це ще один сигнал: усі наші кліматичні цілі під питанням, якщо не змінювати підхід до промислових процесів, транспортної й міської інфраструктури. І це не про те, щоб просто «зупинити ріст» — це про технологічний і матеріальний перелом.Підписуйтесь на мій телеграм канал "ЕкоКонтроль з Дмитром Зарубою"

❗️Через суттєве погіршення погодних умов і зниження температури повітря Урядом ухвалено відповідні рішення. 🔹 ОсвітаМОН разом з іншими центральними органами виконавчої влади, обласними та Київською міською військовими адміністраціями мають невідкладно опрацювати питання щодо: • тимчасового припинення освітнього процесу в очному форматі • переходу на дистанційне навчання або продовження зимових канікул щонайменше до 19 січня 2026 рокуЙдеться про заклади дошкільної освіти, загальної середньої, професійної фахової передвищої та вищої освіти.Рішення ухвалюватимуться невідкладно з урахуванням висновків комісій ТЕБ та НС і реальної ситуації в регіонах.🔹 Робота установ і підприємствОбласним та Київській міській військовим адміністраціям разом із комісіями ТЕБ та НС рекомендовано на період ускладнення погодних умов опрацювати питання переведення роботи підприємств, установ та організацій на дистанційний режим, з урахуванням ситуації в кожній області.Важливо:Ці рекомендації не стосуються об’єктів критичної інфраструктури та інших суб’єктів, для яких дистанційна робота є недопустимою в умовах воєнного стану.🔹 Органам місцевого самоврядування рекомендовано врахувати ці рішення в межах своїх повноважень.Наш пріоритет — безпека людей, збереження здоров’я дітей і стабільна робота критичних систем.

⚠️Забруднене повітря і аутоімунні хвороби: нові тривожні даніНове наукове дослідження показало: дрібнодисперсні частинки забруднення повітря PM2.5 можуть бути пов’язані з ранніми ознаками аутоімунних процесів в організмі людини.Що саме виявили науковці:▪️ У людей, які тривалий час живуть у районах із підвищеним рівнем PM2.5, у крові частіше фіксують антинуклеарні антитіла (ANA).▪️ ANA — це не діагноз, але маркер імунного збою, який часто з’являється задовго до розвитку аутоімунних захворювань.▪️ Вплив зафіксований не лише у великих містах — він простежується також у передмістях і сільській місцевості.🔬 Чому це небезпечноЧастинки PM2.5 настільки малі, що:• проникають глибоко в легені;• потрапляють у кров;• можуть порушувати роботу імунної системи, запускаючи хронічне запалення.Вчені прямо зазначають: безпечного рівня PM2.5 не існує. Навіть концентрації, які формально вважаються «допустимими», можуть мати біологічний ефект.👩‍⚕️ Хто в зоні підвищеного ризикуДослідження підтверджує вже відому тенденцію:• аутоімунні захворювання частіше трапляються у жінок;• уразливі групи населення реагують на забруднення сильніше.📌 Що це означає на практиціРаніше забруднення повітря пов’язували переважно з:— серцево-судинними хворобами;— хворобами легень.Тепер додається ще один серйозний напрям ризику — імунна система.Це ще один аргумент, чому контроль якості повітря — це не формальність, а питання здоров’я на роки вперед.Підписуйтесь на мій телеграм канал "ЕкоКонтроль з Дмитром Зарубою"

🌐🇪🇺 Що таке «податок на вуглець» для імпорту та чому це важливоЯ спробую трохи описати цю важливу тему, яка вплине також і на нас.З 1 січня 2026 року Європейський Союз запускає повноцінну «податок на вуглець для імпортних товарів» — офіційно це називається Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM). Це перша у світі така система, що ставить ціну на викиди парникових газів не лише для європейських виробників, а й для імпорту. 🧾 Суть механізмуРаніше імпортерам достатньо було повідомляти про викиди («тестова» фаза 2023–2025). З 2026 року вони повинні купувати сертифікати CBAM, щоб компенсувати "вуглецевий слід" продукції, що заходить на ринок ЄС. Це може здорожчати імпорт з країн, де є слабкіші вимоги щодо кліматичних стандартів. 📦 Які товари підпадаютьНа старті система охоплює імпорт таких «вуглецево-важких» товарів:• Сталь і залізо• Алюміній• Цемент• Добрива• Водень• ЕлектрикаЦе лише перший перелік — механізм ще розширюється. 🔧 Що змінюється для торгівліІмпортерам доведеться платити за викиди, що були у виробництві товарів за межами ЄС. Це реальний додатковий витратний елемент, а не просто звітування. ЄС робить це, щоб вирівняти умови конкуренції: європейські виробники платять за вуглець у своїй економічній системі ETS, іноземні — ні. Країни-експортери, які не мають власного ціноутворення на вуглець, тепер виявляються у невигіднішому становищі. 🌍 Наслідки для глобальної торгівліТовари з високим вуглецевим слідом можуть стати дорожчими на європейському ринку (включно з будівництвом, автомобілями, побутовою технікою — через складові зі сталі та алюмінію). Країни-партнери, щоб зберегти доступ до ЄС, можуть бути змушені впроваджувати власні вимоги щодо вимірювання та зниження викидів. Для компаній це значить: вкладатися у чистіші технології, кращу систему обліку викидів чи ризикувати втратити частку ринку. 🧠 Практичний результатЄС не просто встановлює новий податок-мито — це стратегічний тиск на глобальні ланцюги постачання. Суть у тому, що світова торгівля має враховувати кліматичні витрати так само, як і собівартість виробництва.Підписуйтесь на мій телеграм канал "Екоконтроль з Дмитром Зарубою"

Цікавий матеріал!Презентуємо рекомендації із ШІ у сфері управління персоналом 🤖 У них пояснюємо, як зробити ШІ своїм помічником та за його допомогою: аналізувати ринок праці й актуальні тренди, формувати портрет кандидата, створювати зрозумілі та привабливі описи вакансій, опрацьовувати резюме й підтримувати команди в адаптації та навчанні новачків.Рекомендації будуть корисні HR-фахівцям, рекрутерам, керівникам команд та всім, хто працює з людьми й сучасними технологіями.Що в документі:🔹поширені міфи та реальність щодо застосування ШІ у сфері управління персоналом;🔹кібергігієна, інформаційна безпека та правові аспекти;🔹поради щодо створення промпту та приклади ефективних й актуальних запитів;🔹ШІ-інструменти, які можуть покращити роботу;🔹ключові компоненти Digital People Hub: Slack-бот для автоматичного формування вакансій і 3D-аватар для онбордингу та навчання.Документ допоможе організаціям упроваджувати ШІ прозоро, без ризиків для працівників та з дотриманням етичних стандартів, а також підвищити ефективність рекрутингу, оцінки та розвитку команд.Дякуємо колегам з Нацагентства з питань держслужби та провідним фахівцям приватного сектору, що поділилися своїм досвідом роботи із ШІ. А також партнерам з проєкту «Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості» — UK DIGIT, що реалізується Фондом Євразія та фінансується UK Dev, за підтримку проєкту!

🧪🏛️ Уряд вніс зміни до регламентів хімічної продукції: бізнес отримає більше часу для переходу на нові стандартиСьогодні Уряд ухвалив постанову про внесення змін до двох ключових документів у сфері хімічної безпеки: - Технічного регламенту класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції (CLP) - постанова КМУ від від 10 травня 2024 р. № 539,- Технічного регламенту щодо безпечності хімічної продукції (REACH) - постанова КМУ від 23 липня 2024 р. № 847. 🎯 Метою змін є узгодження українських процедур із європейськими вимогами, а також надання бізнесу достатнього часу для адаптації до нових правил в умовах воєнного стану та обмежених ресурсів.Хімічну продукцію, яка вже була на ринку до набрання чинності регламентом CLP, можна буде надавати ще протягом одного року.🔍 Вимоги CLP відкладаються до:15 листопада 2027 року — для хімічних речовин;1 травня 2028 року — для сумішей.📅 Положення регламенту REACH будуть впроваджуватися поетапно:- до 1 жовтня 2029 року — для речовин у кількості понад 1000 тонн/рік;- до 1 червня 2031 року — для 100–1000 тонн/рік;- до 1 березня 2033 року — для 1–100 тонн/рік.Строк дії попередньої державної реєстрації хімічної речовини продовжено ще на один рік.🔗 Більше: https://lnk.ua/1V9kWZx4g

Сьогодні був на зустрічі в Торгово-промисловій палаті України, де говорили про нові правила для отримання кредитів за програмою 5-7-9% і про те, що бізнесу тепер потрібно враховувати екологічні та соціальні вимоги, а саме ESG стандарти.Я підкреслив просту річ:якщо від бізнесу вимагають екологічну оцінку, то Держекоінспекція має бути поруч та допомагати бізнесу.Мають бути чіткі правила, мінімум зайвих паперів і нормальна комунікація з банками та підприємцями.Тепер кожен, хто бере кредит за програмою 5-7-9, має проходити "банківську" екологічну перевірку за стандартами Світового банку. Для багатьох це нове й незрозуміле, тому такі зустрічі потрібні, щоб говорити простими словами і пояснювати, як усе працює.Хто був серед учасників:Олег Бондаренко - Голова Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування;Андрій Телюпа - заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України;Первін Дадашова - представник Нацбанку;Андрій Грис - Голова ESG комітету Незалежної асоціації банків України;Ірина Черниш - співзасновниця SaveEcoBot;Представники банків: ПриватБанк, Ощадбанк, Райффайзен Банк, Банк Кредит Дніпро та інші.Модерував зустріч - Владислав Антипов - Голова екологічного комітету Торгово-промислової палати України.Працюємо далі, щоб екологічні вимоги були зрозумілими і не ставали перешкодою для бізнесу.Підписуйтесь на мій телеграм канал "Екоконтроль з Дмитром Зарубою"