❓ Фермерське господарство працює поблизу річки. Яку мінімальну захисну відстань необхідно дотримуватися під час внесення агрохімікатів?🗣️ ВІДПОВІДЬ: До 1 січня 2028 року застосування засобів захисту рослин (ЗЗР) регулюється чинним Законом України «Про пестициди і агрохімікати» та ДСП 8.8.1.2.001-98, оскільки основні положення нового Закону про державне регулювання у сфері захисту рослин мають відтерміноване введення в дію.Вимоги під час роботи поблизу річок:1) Прибережна захисна смуга (сувора заборона)Відповідно до ст. 89 Водного кодексу України, заборонено застосування будь-яких пестицидів на відстані:25 м — для малих річок;50 м — для середніх;100 м — для великих.2) Санітарний розрив (захисна відстань)Згідно з ДСП 8.8.1.2.001-98 та ДСТУ 4756:2007, обробка має здійснюватися на відстані не менше 300–500 м від урізу води (залежно від методу обприскування).3) Авіаційний метод обробкимінімальна відстань до водойм — 1000 м;до рибогосподарських водойм — не менше 5000 м.☝️ Попри те, що нове законодавче регулювання повноцінно запрацює з 2028 року, дотримання чинних ДСП та ДСТУ є обов’язковим уже сьогодні. Саме це є ключовим доказом правомірності ваших дій у разі екологічних перевірок або судових спорів. 🔗 Більше — на сайті: https://cutt.ly/FtXR1zWB
15 квітня 2026 року опубліковано нову редакцію ISO 14001 — перше комплексне оновлення з 2015 року.☝️ На перший погляд — нічого революційного: знайома структура, той самий цикл PDCA, без «перевернутих» підходів.Але саме тут і є ризик бізнес може недооцінити зміни ‼️🤔 Що насправді змінилось?Світ за 10 років змінився сильніше, ніж сам стандарт: кліматичні ризики, дефіцит води, нестабільна енергетика, вимоги інвесторів і банків…І тепер важливо не «чи є система», а чи реально ви управляєте ризиками?Це повністю співпадає з логікою Corporate Sustainability Reporting Directive та підходами Task Force on Climate-related Financial Disclosures👉 3 зміни, які реально впливають на бізнес1. Контекст = реальність, а не описНе просто «є дозвіл на воду».А що буде, якщо води стане менше?2. Управління змінами (ключове!)Будь-яка зміна = оцінка ДО впровадження.Бо саме там виникає більшість проблем.3. Ланцюг постачанняВідповідальність виходить за межі підприємства.І це вже норма глобальних ринків (green procurement, Organisation for Economic Co-operation and Development)…🔗 Детальніше — у розʼясненні: https://cutt.ly/otZ5egb1
🧐 Підприємство використовує стандартні пестициди та добрива. Як перевірити, чи не потраплять ці речовини під заборону в ЄС?🗣️ ВІДПОВІДЬ: Основним інструментом є EU Pesticides Database — офіційна база даних Європейської комісії. За назвою діючої речовини в ній можна перевірити її поточний статус (Approved або Not Approved) та, що найважливіше, дату закінчення терміну схвалення (expiration date). Якщо цей термін наближається до завершення, це сигнал, що речовина перебуває на перегляді і може бути заборонена або суттєво обмежена в найближчі роки.Також варто звертати увагу на перелік Candidates for Substitution (кандидати на заміну). Це речовини, які наразі дозволені, але мають гірші екологічні або токсикологічні характеристики порівняно з альтернативами. Саме тому ЄС поступово планує виводити їх з ринку.Щодо добрив, орієнтиром є Регламент (EU) 2019/1009, який встановлює жорсткі вимоги до продукції, зокрема обмеження вмісту важких металів (особливо кадмію у фосфорних добривах) та правила для біостимуляторів.Крім того, доцільно відстежувати реалізацію стратегії Farm to Fork, яка передбачає скорочення використання хімічних пестицидів на 50% до 2030 року. Це неминуче призведе до перегляду та скасування реєстрацій багатьох діючих речовин.☝️ Рекомендовано також аналізувати висновки EFSA (Європейського агентства з безпеки харчових продуктів): їхні оцінки ризиків, зокрема для бджіл або підземних вод, часто стають підставою для подальших обмежень або заборон у ЄС.🔗 Більше — на сайті: https://cutt.ly/btLZqvvl
Питання розширеної відповідальності за тару в Україні ніби давно врегульоване… але на практиці — все ще «сіра зона». Контракти є, умови прописані, а от повернення тари — часто ні.👉 І тут у гру вступають податки.🧐 Що каже ДПС?Індивідуальна податкова консультація ДПС України від 09.10.2024 № 4763/ІПК/99-00-21-03-02 дає чіткий сигнал бізнесу:Якщо зворотна тара не повернута понад 12 місяців — її вартість автоматично стає базою оподаткування ПДВ у покупцяПри цьому:— продавець не нараховує ПДВ— відповідальність переходить на отримувача⚖️ Суть ситуації:тара передається без заставипокупець не повертає її і не компенсує вартістьстрок перевищує 12 місяцівРезультат: виникає податковий обов’язок у покупця🤔 Що це означає для бізнесу?Податкові механізми фактично замінюють контроль за виконанням договорів.Ігнорування умов щодо тари = фінансові наслідки.Система починає працювати як інструмент дисципліни.☝️ Навіть якщо практика повернення тари ще не стала нормою — податкова логіка вже змушує бізнес діяти відповідально.Рекомендуємо: переглянути договори, підходи до обліку тари та контроль строків її повернення — щоб уникнути неочікуваних податкових ризиків.🔗 Детальніше — на сайті: https://cutt.ly/StKBSd6P
🤔 Після обробки полів люди часто скаржаться на запах і підозрюють використання агрохімії. Як фермеру довести, що він діє в межах норм?🗣️ ВІДПОВІДЬ: Якщо фермер працює з дотриманням усіх вимог законодавства — це і є ваш головний доказ.Ось короткий перелік ключових законів, які регулюють використання агрохімікатів в Україні:📄 Закон «Про пестициди і агрохімікати» — основний документ, що встановлює правила державної реєстрації, зберігання, перевезення та застосування хімічних препаратів.📄 Закон «Про захист рослин» — визначає обов’язок аграріїв здійснювати захисні заходи з дотриманням регламентів, щоб не нашкодити здоров’ю людей і довкіллю.📄 Закон «Про бджільництво» — стаття 37 зобов’язує фермерів попереджати пасічників про використання пестицидів не пізніше ніж за три доби до початку робіт.📄 Закон «Про систему громадського здоров’я» — вимагає дотримання санітарних норм для захисту населення від шкідливого впливу хімічних факторів.Отже, ‼️ усі препарати, які ви використовуєте, мають бути зареєстровані та пройти державні випробування (екологічні, біологічні та токсиколого-гігієнічні), а також відповідати вимогам REACH (технічному регламенту щодо безпечності хімічної продукції).Укладайте договори поставки лише з перевіреними постачальниками. Обов’язково перевіряйте, чи внесений препарат до державного реєстру, вимагайте результати досліджень і керуйтеся рекомендаціями етикеток та інструкцій із застосування, затверджених під час процедури реєстрації. У разі відсутності необхідних документів передбачайте у договорі право на його одностороннє розірвання…Як підготувати документацію? Розʼяснили у матеріалі 👇https://cutt.ly/gtKr4s0D
Кабмін дерегулює сферу управління небезпечними відходами: скасовано застарілу систему звітності для відпрацьованих мастил22 квітня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Деякі питання щодо провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами», спрямовану на дерегуляцію та зменшення адміністративного навантаження на бізнес.🔎📄 Документ передбачає скасування застарілої системи звітності у сфері збирання та утилізації відпрацьованих мастил (олив), яка тривалий час створювала надмірний регуляторний тиск на суб’єктів господарювання та дублювала чинні процедури контролю.Зокрема, дерегуляція реалізується шляхом скасування постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2012 р. № 1221, яка втратила актуальність і визнається такою, що втратила чинність.Крім того, ☝️ постановою внесено зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами (постанова від 5 грудня 2023 року № 1278). Оновлення спрямовані на гармонізацію адміністративних процедур із вимогами Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Закон України «Про адміністративну процедуру».🔗 Детальніше ознайомитися — на сайті: https://cutt.ly/VtKwUBav
Викиди підприємства у 2026: готові до перевірки?📅 Дводенний тренінг 25 та 27 травня | Київ + онлайн👉 Це не про теорію.Це про те, як реально проходять МЗВ підприємства — з усіма помилками, зауваженнями і «підводними каменями».Розбиратимемо те, з чим стикається бізнес щодня:▪️ невідповідність даних▪️ відсутність підтверджень▪️ проблеми з моніторинговими планами▪️ зауваження верифікаторів▪️ хаос з відповідальністю за дані🔥 Окремий фокус — GHG ProtocolУ вас є звіт по МЗВ, але: банки, партнери, інвестори вже питають дані в логіці GHG.👉 І тут починаються проблеми.На тренінгу покажемо: як перейти до GHG-підходів без впровадження системи з нуля і не «завалити» вимоги, які вже заходять у бізнес.Як побудований тренінг?✅ ДЕНЬ 1 (онлайн)Щоб нарешті зрозуміти: що таке МЗВ у 2026, де бізнес помиляється і за що реально «чіпляються» при перевірках.✅ ДЕНЬ 2 (офлайн, Київ)Практика: дані, звіт, логіка верифікатора, типові помилки і як їх уникнути.Максимально наближено до реальних перевірок.Можна прийти на один день.Але якщо задача — пройти МЗВ без сюрпризів, краще брати обидва 😉🔗 Детальна програма та реєстрація — https://cutt.ly/YtJkQYny
🧐 Як обрати межі обліку: рахуємо по юрособі чи по майданчику/установці, якщо частина котлів в аутсорсі й на них своя СЕMS?🗣️ ВІДПОВІДЬ: При обранні меж обліку слід орієнтуватися на кожну окрему установку, включаючи ті, що знаходяться в аутсорсі, з урахуванням їхніх джерел викидів та систем моніторингу, що застосовуються на них. Це дозволяє забезпечити точність та відповідність вимогам законодавства щодо моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів.Згідно з положеннями Закону України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів», при визначенні меж обліку викидів парникових газів слід керуватися такими підходами:▪️ Викиди парникових газів з установки визначаються як надходження парникових газів у атмосферне повітря з джерел викидів на цій установці. Це означає, що облік ведеться по кожній установці окремо.▪️ Встановлено, що викиди з джерел викидів на установці підлягають моніторингу, звітності та верифікації відповідно до переліку видів діяльності, затвердженого Кабінетом Міністрів України.▪️ Внутрішня верифікаційна документація та звіти оператора формуються щодо кожної установки окремо, а також ведеться облік у Єдиному реєстрі.▪️ Враховуючи, що частина котлів перебуває в аутсорсі й на них застосовуються власні системи моніторингу (СЕMS), то для цих котлів визначення меж обліку базується на їхній конкретній установці та відповідних джерелах викидів, незалежно від того, хто їх експлуатує.Як це правильно описати в MRV-документації? Читайте 👇https://cutt.ly/otH270Tu
Погодьтеся, без уніфікованих методик обліку викидів торгівля парниковими газами інколи виглядає як щось із «Зоряних війн». Але в ЄС це вже давно не фантастика — це працюючий ринок, який із 2005 року реально скорочує викиди та формує нову економіку.І тепер Україна переходить від декларацій до дій.‼️ Уряд запускає експериментальний проєкт імплементації статті 6 Паризької угоди — фактично це перший крок до створення повноцінного вуглецевого ринку в Україні.Що це означає для бізнесу?✔ можливість монетизувати кліматичні проєкти✔ перетворити скорочення викидів на реальний дохід✔ вийти на міжнародні ринки кліматичних одиницьПроєкт охоплює повний цикл: від розробки кліматичного проєкту → до випуску та продажу одиниць через національний реєстр.❗ Але є нюанси: авторизація — не автоматична, високі витрати на валідацію та верифікацію, немає гарантій ціни на кліматичні одиниціЩо варто зробити вже зараз:👉 провести кліматичний скринінг👉 порахувати економіку проєктів👉 визначити свою роль: продавець чи покупець👉 почати діалог із потенційними партнерами🔗 ОЗНАЙОМИТИСЯ: https://cutt.ly/9tGZQo6S
Санітарно-захисна зона — це не «формальність у проєкті». Це межа відповідальності бізнесу.СЗЗ визначає, чи зможе підприємство працювати без штрафів, судів і репутаційних ризиків.Що важливо знати вже зараз 👇Розміри СЗЗ затверджуються державою — на підставі санітарно-епідеміологічної експертизи.Зону можуть збільшити до 3 разів, якщо:▪️ немає ефективної очистки викидів▪️ не досягаються нормативи по шкідливих факторах▪️ забудова знаходиться в зоні ризикуЗменшити СЗЗ можливо — але тільки через докази:✔️ розрахунки✔️ лабораторні дослідження✔️ відповідність ГДК/ГДР на межі житлової забудовиКлючова помилка бізнесу ‼️СЗЗ — це не резерв для розширення підприємства. І не «папірець для погодження».Що заборонено в СЗЗ:🚫 житло, школи, лікарні, спортоб’єкти🚫 об’єкти водопостачанняЩо дозволено:✔️ інфраструктура підприємства✔️ технічні об’єкти, склади, комунікації✔️ об’єкти обслуговування виробництва⚠️ І ще важливіше:На межі СЗЗ рівні впливу мають відповідати нормативам, а для рекреаційних зон — навіть жорсткіше (до 80%).⁉️ Хочете розібратись на практиці — від розрахунків до погоджень?Долучайтесь до курсу:«Практика організації санітарно-захисних зон (СЗЗ)»👉 Зареєструватися — https://cutt.ly/wtDpEZCM
TGLIST.COM.UA
