Вирішивши нарешті у всьому розібратися, ви самоізолювалися у квартирі. Запасів їжі та води має вистачити рівно на місяць. Спочатку вам навіть подобається самотність. Ви принципово не користуєтесь інтернетом, іноді граєте в ігри та дивитеся фільми. Через тиждень вам це набридає. Ви вирішуєте відмовитися від ескапізму і зазирнути у себе. Те, що ви бачите, вам не подобається. Час починає протікати інакше. Загалом незрозуміло, день зараз чи ніч. У вікні ви бачите лише своє відображення. Вас то мучить безпричинний голод, то раптом ви здаєтеся собі неймовірно легким, не пов'язаним з жодними людськими потребами. Ви починаєте думати, що запаси скоро вичерпаються. Вже давно не чути сусідів, наче окрім вас на поверсі нікого. Загорівшись бажанням це перевірити, ви ледь не виламуєте двері, вибігаючи на сходову клітку. Розблокувавши телефон, бачите, що з початку ізоляції минуло трохи більше двох місяців. Ви пишете відразу кільком друзям, питаєте, чому вони не цікавилися вашою пропажею.Всі як один відповідають, що вас не було в мережі лише кілька годин.