Сьогодні, 31 березня, міжнародний день видимості трансгендерних людей.🩵🩷🤍🩷🩵Чому це важливо і чому видимість потрібна? Не для того, щоб показати "ми круті люди, а ви - лайно цисгендерне", як думають деякі. Видимість потрібна для того, щоб ми отримували доступ до адекватної медичної допомоги та сучасного супроводу переходу у тих його рамках, які потрібні особисто нам. Персоналізовану gender affirming care, а не доводили по тупим тестам, що ми хочемо рубати ліс і ненавидимо рожевий, чи навпаки. Бо гендер, як нам всім відомо, соціальне творіння, і нема чіткого правильного чи неправильного його розуміння та відтворення. Всі ми різні, комусь хочеться асоціюватися з якимись проявами стереотипів, комусь ні. Кожен хоче отримати різні результати переходу. Це все важливо. Тому видимість для нас це не випячування себе, а спроба добитись того, щоб нас не випячували, не відмовляли в роботі, навчанні, не питали що у нас в штанях, якщо ми не хочемо про це говорити. Видимість - про важливість юридичних аспектів, де нам не треба буде доводити, що ми є собою, що наші шлюби і діти є нашими. Видимість - це про blending in the society, в якому наш гендер не цікавитиме людей поперед нашої особистості. Видимість потрібна, щоб нам не казали: "ні, ти народився з отакою піською і для всіх ти Олег/Марія/Гріша, і нам все одно, чого хочеш ти". Видимість ще й про те, що ми можемо бути всюди і світу доведеться до нас звикнути. Ваш баріста, суддя, лікар, вихователь, водій трамваю, хто завгодно може бути трансгендерним. І все, що від вас очікується - увага до їх професійних якостей, оцінка особистості, увага до того, як людина просить до неї/нього/їх звертатись. Видимість, це про те, що люди придумали, що гендерів два, що вони незмінні і невіддільні від біологічної статі і граються в це, але реальність інакша і це має стати загальною інформацією. Зі святом нас, мої сонечки та друзі 🏳️‍⚧️