Сьогодні день пам’яті жертв Голодоморів. День пам’яті тих, хто був заморений голодом, вбитий за захист кровно напрацьованого, за захист тих, хто не міг захистити себе. Українські селяни завжди були однією з найголовніших небезпек для Москви. Для її імперської іпостасі українське селянство було тим національним базисом, який не піддавався легко імперській інтеграції, заховувачем національного, який завжди давав нових синів та доньок, які виборювали волю народу. А для комуністично-большевистсткої хвороби, яка прийшла на наші терени з Московщини, українське селянство було ще й тим класом селян-підприємців, які вчилися та намагалися діяти ініціативно та індивідуально. Ці речі були найбільшою небезпекою політиці «оскотинювання» населення радянською владою. Тому згадайте сьогодні про тих, хто хотів бути хазяїном на власній землі і продовжуйте допомагати сьогодні тим, хто зможе захистити наше право хазяйнувати на нашій землі та творити Україну й надалі. Не забувайте розпитати старших родичів про власні сімейні трагедії тих часів, про все потрібно пам’ятати. Ще досі багато живе людей, які пам’ятають також страшні роки 1946-47, коли сталінський режим заради фіксації своєї влади на нових захоплених теренах Європи вимітав все з українських комор попри тяжку каторжну працю наших селян у катівнях-колгоспах.Пропоную вам послухати сьогодні спогади очевидців Голодоморів з Чернігівщини з дописів, опублікованих на цьому каналі в попередніх роках.