Дзеркало медіа

Перший етап обміну “1000 на 1000”: з російської неволі повернулися 205 українських Захисників 🇺🇦Сьогодні відбувся перший етап масштабного обміну полоненими “1000 на 1000”, реалізованого відповідно до домовленостей, досягнутих за посередництва США.За дорученням Президента України Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими визволив із російського полону 205 Оборонців України.Додому повернулися військовослужбовці ЗСУ, зокрема представники Військово-Морських Сил, Сухопутних військ, ДШВ, ТрО, Повітряних Сил, а також бійці Національної гвардії та Державної прикордонної служби.Практично всі звільнені сьогодні військові провели у полоні близько чотирьох років. Більшість із них потрапили в неволю під час оборони Маріуполя.Серед визволених — понад пів сотні офіцерів, а також нацгвардієць, який перебував у полоні після захоплення ЧАЕС.Наймолодшому Захиснику — 21 рік, найстаршому — 62.Українці, які повертаються додому, воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському та Київському напрямках.Після повернення військові пройдуть медичні обстеження, лікування та реабілітацію. Їм також нададуть усю необхідну допомогу та належні виплати.Україна висловила вдячність Сполученим Штатам Америки та Об’єднаним Арабським Еміратам за посередництво й допомогу в реалізації обміну.Координаційний штаб повідомив, що робота триває — попереду наступні етапи обміну та повернення всіх українців додому.🇺🇦 Слава Україні🖥Дзеркало Медіа 📱YouTube | 📱Facebook | 📱 InstagramЗ питань реклами: [email protected]

🦠 Спалах хантавірусу на борту круїзного лайнера MV Hondius пов’язують із 70-річним орнітологом з Нідерландів Лео Схілпероордом, якого називають «нульовим пацієнтом».Разом із дружиною чоловік відвідав сміттєзвалище в аргентинському місті Ушуая, щоб побачити рідкісного птаха — каракару Дарвіна. Саме там, за версією влади, подружжя могло вдихнути частинки екскрементів гризунів, які переносять небезпечний штам хантавірусу «Андес».1 квітня пара піднялася на борт судна, а вже за кілька днів у Лео з’явилися симптоми хвороби. Через п’ять днів чоловік помер.Фахівці зазначають, що штам «Андес» є унікальним, адже може передаватися від людини до людини.Тим часом в Україні також щороку фіксують десятки випадків хантавірусної інфекції, повідомив речник Центру громадського здоров’я Андрій Ганіч.Найчастіше зараження відбувається через контакт із гризунами або їхніми виділеннями — через пил, забруднені поверхні чи їжу.Медики радять уникати контактів із дикими гризунами, не торкатися їхніх гнізд та ретельно прибирати приміщення, де вони могли перебувати.🖥Дзеркало Медіа 📱YouTube | 📱Facebook | 📱 InstagramЗ питань реклами: [email protected]

Канікули, яких чекали весь рік, уже на порозі. У школах Коломийської громади навчальний рік добігає кінця, і зовсім скоро дитячі ранці зміняться на легкість літніх днів.Останній дзвоник пролунає у п’ятницю, 29 травня. А вже з 30 травня для учнів офіційно розпочнуться літні канікули — час відпочинку, нових вражень і відновлення сил після насиченого навчального року.Попереду — ціле літо, щоб видихнути, набратися енергії, відчути смак безтурботності і повернутися до навчання з новими силами. Водночас для тих, хто хоче провести початок літа активно, у школах громади працюватимуть літні табори. Вони триватимуть з 1 до 12 червня.Щоб дитина змогла долучитися до такого формату відпочинку, батькам потрібно подати відповідну заяву. Це можливість зробити старт канікул не лише приємним, а й наповненим подіями, спілкуванням і новими знайомствами.Редакція «Дзеркала Медіа» бажає усім учням гідно завершити навчальний рік і зустріти літо з легкістю. Нехай ці канікули будуть яскравими, теплими і такими, що запам’ятаються надовго.🖥Дзеркало Медіа 📱YouTube | 📱Facebook | 📱 InstagramЗ питань реклами: [email protected]

У ліцеї на Івано-Франківщині уроки фізики виходять за межі підручника. Тут знання одразу проходять перевірку практикою — і мають цілком конкретний результат.Вчителька Мар’яна Годованець разом зі своїми учнями виготовляє дрони для українських військовослужбовців. Щоб створити для цього необхідні умови, у 2025 році вона власним коштом облаштувала у закладі STEM-лабораторію та заснувала гурток з основ електроніки й робототехніки.У лабораторії школярі не лише вивчають теорію, а й працюють із мікроконтролерами, збирають електронні схеми, програмують пристрої, тестують їх у роботі. Вони моделюють деталі, друкують їх на 3D-принтері та беруть участь у повному процесі створення безпілотників.Такий підхід дозволяє учням краще розуміти фізику і водночас відчувати значущість власної роботи. Адже результати їхніх зусиль мають практичне застосування — і спрямовані на підтримку українських військових.Це приклад того, як ініціатива вчителя і зацікавленість учнів можуть перетворити навчальний процес на простір реальних рішень і відповідальності.🖥Дзеркало Медіа 📱YouTube | 📱Facebook | 📱 InstagramЗ питань реклами: [email protected]

🏆Вихованці спортивного клубу «Максимум» вдало виступили на Чемпіонаті України з вільної боротьби серед спортсменів U20, де змагалися найсильніші молоді борці з усієї країни.Представники клубу продемонстрували конкурентні поєдинки та зуміли піднятися на п’єдестал:🥇 Артур Костюк — чемпіон України🥇 Ростислав Куриляк — чемпіон України🥈 Орест Петранюк — срібний призер💪 Владислав Кайдаков — п’яте місце серед найсильніших борців країниЗа кожним із цих результатів — не лише сутички на килимі, а й тиша залу перед стартом, виснажливі тренування, робота над помилками і постійне випробування власної межі.Редакція «Дзеркала Медіа» щиро вітає спортсменів і тренерів спортивного клубу «Максимум» із вдалим виступом та дякує всім, хто підтримує розвиток молодіжного спорту, створюючи умови для зростання нових чемпіонів.🤝Окремі слова вдячності — Збройним силам України. Саме завдяки їм українські спортсмени мають можливість тренуватися, змагатися і представляти країну на спортивних аренах.🖥Дзеркало Медіа 📱YouTube | 📱Facebook | 📱 InstagramЗ питань реклами: [email protected]

У Воскресінцях відбувся благодійний мистецький захід на підтримку родин зниклих безвісти військовослужбовців, який об’єднав громаду довкола спільної мети — бути поруч і не залишати наодинці з болем очікування.До події долучилися фахівці із супроводу ветеранів простору «Гарт». Упродовж заходу вони спілкувалися з родинами, надавали підтримку та наголошували: у цих випробуваннях люди не самі.Програма заходу була насиченою і водночас глибоко емоційною. Футбольний турнір, автопробіг, благодійний аукціон, виступи творчих колективів — кожен елемент став проявом солідарності та небайдужості. Особливо зворушливими були історії родин, які продовжують чекати на своїх рідних. У цих розповідях — біль, надія і сила, що тримає.Такі ініціативи формують простір довіри, де важливо не лише допомагати, а й бути поруч — слухати, підтримувати, розділяти тишу очікування.Організаторам і всім, хто долучився, дякують за єдність і небайдужість. Бо разом — сильніші. Разом — чекаємо.Фото — з офіційної сторінки громадського простору «ГАРТ».🖥Дзеркало Медіа 📱YouTube | 📱Facebook | 📱 InstagramЗ питань реклами: [email protected]

У Музеї писанкового розпису завершилася виставка «PEACEанки», яку відкрили 15 квітня.Експозицію відкрили 15 квітня. У ній представили 12 писанок, створених учасниками платформи «Культурні сили» — серед них військовослужбовці та митці, які сьогодні служать. Свої роботи вони створювали не в майстернях, а під час коротких перепочинків між службою і бойовими завданнями.Кожна писанка — це не про традиційний орнамент, а про особистий досвід війни, переживання, віру та надію. Один з авторів, військовий Сергій Грех, зобразив на своїй роботі українські літери як символ живої мови й ідентичності, що не має ні початку, ні кінця.До проєкту долучилися десятеро митців-військовослужбовців, одна військовослужбовиця та цивільний представник платформи. За словами куратора Івана Михайлова, ідея виникла випадково — з ящика з-під гранат, який став основою для цієї символічної експозиції.Виставку доповнив музичний альбом «Awake» — сучасне прочитання веснянок у воєнному контексті, де кожній писанці відповідає окрема композиція.Проєкт «PEACEанки» став ще одним свідченням того, як навіть у час війни народжується мистецтво — глибоке, різне й незламне, як і самі його автори.🖥Дзеркало Медіа 📱YouTube | 📱Facebook | 📱 InstagramЗ питань реклами: [email protected]

🇺🇸 Дональд Трамп розкритикував прем’єр-міністерку Італії Джорджу Мелоні після її заяви на підтримку Папи Римського.Мелоні, яку Трамп раніше вважав своєю союзницею в Європі, назвала «неприйнятними» його слова про Папу Льва XIV. Президент США розкритикував понтифіка, назвавши його «слабким у питаннях злочинності» та «жахливим у зовнішній політиці» через позицію щодо війни в Ірані.Після цього Трамп виступив уже проти самої Мелоні — зокрема через її відмову долучатися до операції США та Ізраїлю проти Ірану.💬 «Це вона неприйнятна, бо їй байдуже, чи матиме Іран ядерну зброю. А він знищив би Італію за дві хвилини, якби мав таку можливість. […] Я шокований нею. Я думав, що вона смілива, але помилявся», — заявив Трамп в інтерв’ю Corriere della Sera.Також він прокоментував поразку Віктора Орбана на парламентських виборах в Угорщині:💬 «Це були не мої вибори, але він був моїм другом, гарною людиною. Він добре впорався з імміграцією. Він не дозволив людям приїхати та зруйнувати його країну, як це сталося в Італії», — сказав Трамп.

Є щось символічне в тому, що саме на Великдень традиція виходить із храмів разом із людьми — і далі йде містом.Сьогодні на вулиці Театральній ми зустріли тих, хто не просто освятив кошик, а вдягнув сенс. Гуцульські строї, вишиванки, коралі, кептарі — це вже не «на свято раз у рік». Це про інше: українське сьогодні стало мейнстримом. Стало модним. І водночас — повернулося на своє місце.Бо насправді воно нікуди й не зникало. Його просто роками намагалися спростити до шароварщини, звести до картинки без глибини, зробити «декором». Але традиція не про декор. Вона про коріння.І зараз ми бачимо, як це коріння проростає — у нових образах, у сміливих поєднаннях, у людях, які носять це не для фото, а тому що це про них.Великдень стає ще глибшим, ніж просто обряд. Це вже не лише про освячений кошик. Це про відчуття себе — у своєму, справжньому, автентичному.І поки місто наповнюється людьми у вишиванках і строях, стає очевидно: мода може змінюватися. А от стиль, який виростає з традиції — залишається.🖥Дзеркало Медіа 📱YouTube | 📱Facebook | 📱 InstagramЗ питань реклами: [email protected]

Чистий четвер — це не просто передсвяткова метушня. Це день, у якому переплітаються віра, побут і давні звичаї, що передаються з покоління в покоління.🌄У Коломиї та навколишніх селах цей день починається дуже рано — ще до сходу сонця. Вважається, що вода цього ранку має особливу силу. Люди вмиваються, інколи — купаються, щоб “змити” втому, хвороби й усе недобре, що накопичилося за рік.🧹Після цього беруться до хати. Чистий четвер — це про лад: чистять, миють, витрушують, виносять зайве. Кажуть, як зустрінеш Великдень — таким і буде рік, тому оселя має бути світлою і чистою.🥮Окреме місце займає кухня. Саме цього дня на Гуцульщині традиційно печуть паски — запашні, високі, прикрашені тістяними візерунками. Господині ставляться до цього процесу майже як до обряду: з добрими думками, у тиші, без сварок.🥚Також фарбують яйця — не лише звичайні крашанки, а й писанки, які на Гуцульщині мають особливу символіку. Орнаменти передаються з родини в родину і часто мають свої значення — захист, добробут, життя.🕯️Є й менш очевидні звичаї. Наприклад, у деяких родинах цього дня запалюють свічку і зберігають її до Великодня — як символ очищення і світла. Інші — викидають старі речі або навіть “виносять” з дому образи, щоб не нести їх у свято.👆Важливо: все це потрібно встигнути до п’ятниці. Бо Страсна п’ятниця — день тиші й скорботи, коли вже не працюють і не готують.🕊️І, можливо, сенс цього дня не лише в чистих вікнах чи випраній білизні, а в тому, щоб залишити зайве — і в домі, і в собі🙏🏼🖥Дзеркало Медіа 📱YouTube | 📱Facebook | 📱 InstagramЗ питань реклами: [email protected]