‼️

Рік тому ми спілкувалися у прямому ефірі з моім сябром Іваном Ганіним. І він сказав ось такі слова. Я тоді ще здивувався, ну як так, це ж кік, тай!) Пройшов рік - я тебе чудово розумію, друже. Зі своєї журналістської вежі)) Мені зараз у десь сотню разів цікавіше шукати докази колаборації, віджиму майна українців в окупації, ніж писати про мордобій. Через рік цей блог взагалі може бути про соціальну допомогу ВПО, грантові програми для відкриття бізнесу чи клуб книголюбів. Ось настільки я виписався за ці 12 чи 13 років)))‼️

Відомий білоруській спортсмен, МСМК з кікбоксингу Іван Ганін для мого блогу Dynamite Men – про тренування та поточне бажання виступати на ринзі.❓

Чи займаєшся ти кікбоксингом, тайським боксом, тренуєшся? Тренуюся. Але так, ходжу у басейн. Ніякого кікбоксингу та тайського боксу. Ні. Мені здається, я вже пройшов цю гру, вже не цікаво. Постукати по лапах раз на рік – прикольно. Але не більше. І взагалі не тягне. Я не думав, що таке може бути у житті. Бо я раніше не розумів, як це можна жити та не битися. Все життя таке: ти готуєшся або туди, або туди, або зализуєш рани. Все по колу. Я почав тренуватися у 16 років. До цього займався тхеквандо, футболом. А з 14 до 16 років я взагалі вів асоціальний образ життя. Ось у ті часи я закрив для себе гештальт із алкоголем, пройшов цю гру. Ось щось подібне і з тайським боксом. От пройшов цю гру, і більше мене туди не тягне.