ОДНЕ «НИНІ»Замість післямовиДорогий читачу, перш ніж закрити цю книгу, спинися ще на мить.Серед усього сказаного є одне речення, заради якого варто було писати все інше. Його промовив блаженний Августин, звертаючись до Бога: «Твоє сьогодні — це вічність».“Твоє сьогодні — цевічність», — каже Августин Богові. Те, що для нас розтягнуте в послідовність, для Бога зібране в одну неподільну повноту.Не пробігай по ньому очима. Прочитай повільно. А тоді — ще раз.Те, що для нас розтягнуте в довгу послідовність — рік за роком, утрата за втратою, — для Бога зібране в одну неподільну повноту. У Нього немає «вчора», яке відійшло, і немає «завтра», яке ще не настало. Усе твоє життя — і та мить, коли ти народився, і та, коли читаєш ці рядки, і та, якої ти боїшся, — усе стоїть перед Ним водночас, в одному вічному «нині».А це означає просту й нечувану річ: ти ніколи не лишаєшся в минулому сам, і ніколи не йдеш у майбутнє сам. Бог уже там. Він уже чекає тебе в кожному завтра і вже стоїть біля кожного твого вчора.Тому, заплющивши книгу, повтори це речення ще раз — повільно, як молитву. І коли наступного разу час почне лякати тебе своєю течією, згадай: ріка тече тільки для того, хто пливе сам. Сотвори Іісусову молитву і стань поруч із Богом — і побачиш, що Його «сьогодні» вже тримає в собі тебе цілого. Перечитай. І ще раз.  свящ. Роман Лілея