Це історія Олександра Соніна, сержанта служби цивільного захисту, рятувальника рятувального відділення групи аварійно-рятувальних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій аварійно-рятувального загону спецпризначення ГУ ДСНС України СумщиниДо 2022 року він жив за кордоном, працював автомаляром і будував плани на спокійне майбутнє. Але 24 лютого все змінилося: Олександр негайно повернувся до рідних Сум, де авіаудар по вулиці Спартака 7 березня став його першим іспитом. Тоді, ще не будучи рятувальником, разом із ДСНС розбирав завали й зрозумів: його місце там, де найважче.У червні 2022-го Олександр офіційно вступив до лав служби. Вирішальним моментом став його виїзд у Роменський район після ракетного удару. Там серед тиші почув слабкий крик «Допоможіть». Коли з-під плити з’явилася рука врятованого чоловіка, Олександр остаточно усвідомив — права на помилку немає. Ще одним знаковим виїздом став порятунок 89 гравюр Миколи Бондаренка про Голодомор з-під руїн навчального закладу. Тоді Олександр відчув: важливо зберігати не лише життя, а й національну пам’ять.Війна змінила його докорінно. Від людини, що прагнула затишку, не залишилося й сліду — тепер це загартований рятувальник, який навчився працювати під обстрілами, у лютий мороз та на межі виснаження. «Я більше не той чоловік, який мріяв про спокій за кордоном. Тепер я чітко знаю: найцінніше — це врятувати людину. Я досі є собою. Але я вже інший», — каже Олександр.Детальніше: за посиланням.ℹ️ Історія опублікована в межах інформаційної кампанії МВС «Інші ми», що присвячена глибокій внутрішній трансформації кожного за роки війни. Через особисті історії ми розповідаємо про спільний досвід і силу, що безповоротно змінили українське суспільство.А які зміни ви бачите в собі?#інші_ми🆘Сайт • Fb • X • IG • YT • TT