Трагедія іспанських гальго: як мисливські собаки опинилися поза законом і на межі знищенняЩороку 1 лютого світ звертає увагу на проблему масового знищення іспанських хортів, відомих як гальго. Ця дата обрана для того, щоб нагадати про неймовірну жорстокість, з якою стикаються ці тварини після завершення мисливського сезону.За оцінками благодійних організацій, в Іспанії кожного року вбивають або залишають напризволяще близько 50 000 представників цієї породи. Основним рятівником таких псів виступає організація Galgos Del Sol, яка намагається знайти нові домівки для вцілілих тварин.Причиною такої ситуації є прагматичне та споживацьке ставлення мисливців, які тримають велику кількість собак лише для короткочасного використання. “Робочий вік” гальго триває лише до двох років, після чого пес втрачає необхідну швидкість і стає для розвідників непотрібним тягарем. Лише деяких самок залишають для розведення, проте з часом і їх чекає сумна доля.Найбільш шокуючим методом розправи є так звана “гра на піаніно”, під час якої собаку підвішують так, щоб він ледь торкався землі лапами до повної виснаженості. Мисливці вірять, що жорстоке вбивство пса змиває кров’ю “ганьбу” господаря за невдале полювання.Таке варварство стало можливим завдяки юридичному парадоксу всередині Євросоюзу. В іспанському законодавстві існує норма, згідно з якою мисливські собаки не прирівнюються до домашніх улюбленців. Власник ліцензії на полювання сприймає тварину як звичайну річ, з якою може вчиняти будь-які дії без загрози кримінальної відповідальності. Це створює умови для абсолютної безкарності, що викликає обурення в інших країнах Європи.Зоозахисна спільнота наголошує, що ігнорування цієї проблеми та спроби назвати її «перебільшеною» лише сприяють подальшому насильству. Нещодавня демонстрація у німецькому Кельні на підтримку гальго продемонструвала, що європейське суспільство вимагає змін до іспанських законів.Активісти закликають не залишатися байдужими, адже кожна врятована собака є кроком до подолання цієї системної жорстокості.