Дівич-гора(Розгадка священних таємниць Рожаниць)

В Україні, до цього часу, зустрічаються архітектурно-ландшафтні пам’ятки надто далекого минулого з дивними назвами – Дівич-гора. Зокрема у Сахнівці, на мальовничому березі річки Рось, та в Трипіллі на Київщині. Ми їх досліджували досить тривало і детально. Чим і чому вони можуть пильно зацікавити лікаря? А тим, безперечно, що це стародавні святилища, які єднали наших далеких пращурів з небом, землею, водою, вогнем, космосом і, на тлі незрівнянно чарівної природи, благословляли материнство. Цю нашу гадку підтверджує ландшафт. Власне, гора, стародавнє городище, а в ньому жертовник, який має дев'ять напівсферичних дуплин. Як твердять історики, етнографи та археологи, у цих заглибинах (а це не витвори природи!) міг перебувати посуд, у якому варилося зілля та зерно. Зокрема, пшениця, просо (пшоно), льон, насіння конопель (сім’я), біб, горох тощо. Набір основних рослин якраз і вміщувався до кількості посудин. Чому дев’ять, а не три? А тому, що дев’ять місяців перебуває плід у лоні матері до того, як він з’явиться на білий світ. Та чи варилося у тому посуді різноманітне зерно? Зізнаємося щиро: нас це не вельми переконувало, і почали закрадатися сумніви. Адже зерно, хоч і мало особливу магічну святість, було щоденною, звичайною і буденною їжею. Інша справа – лікарські рослини. І тут нас вельми зацікавила природа регіонів, а в ній – рослинний світ. Ми обстежили Сахнівку та Дівич-гору у Трипіллі. І були вражені не лише насправді захоплюючими краєвидами (особливо у Трипіллі): таємничі схили, пагорби, чисте небо, загадкова тиша, вічність... Нас вельми цікавили типові лікарські рослини, які спокон-вічно ростуть у цих місцевостях. Ми опитали багатьох людей, переважно літніх, та знавців лікарських рослин, а також вчених-ботаніків заради єдиної мети: які рослини ростуть поблизу цих місць з прадавніх часів? Які реліктові? Які зникли чи зникають у зв’язку з невідступним розорюванням та використанням цілини для забудови, пасовищ тощо? І висновок невдовзі повністю окреслився. Найбільш поширеними рослинами названих місцевостей ми завважили такі: спориш звичайний, кропива дводомна, подорожник великий, деревій звичайний, м’ята польова, медунка лікарська, підбіл звичайний, верес звичайний, спаржа лікарська. Названі рослини народна медицина використовує насамперед як лікарські і застосовує спадкоємно впродовж тисячоліть.  Але чому ми зупинилися саме на назвах перелічених рослин? А тому, що ці рослини вживаються у народній медицині для «полегшення» та «корекції» вагітності з незапам'ятної давнини. Від зачаття до народження дитини – це сакральний, але надто складний і відповідальний процес, про який знали наші далекі пращури і всіляко сприяли йому та обожнювали народження нового здорового життя. Дівич-гори (особливо гора у Трипіллі) – це система словесних, астральних, сакральних, магічно-рослинних оберегів. Коли на цю гору, до жертовника, збирали вагітних чи дівчат «на порі», то безперечно проводили замовляння, цебто (переходимо на сучасну мову) активно здійснювали фізіопсихопрофілактичну підготовку майбутніх матерів.