​​😁 З цим екіпіруванням вони почали підйом до монастиря — приємну, дещо спітнілу преамбулу до святотатської наруги над безцінною реліквією.Підйом, як і обіцяла Ґрейнджер, виявився важкуватим. Через досить ранню годину денна спека не встигла їх остаточно розчавити. Дорогою вгору захистом від найгіршого сонця був собор дерев, які відфільтровували світло крізь прохолодну зелень. То тут, то там у чагарниках виднілися білі гіацинти. Пахло землею і грибами.Зупиняючись, щоб вдихнути повітря, Ґрейнджер розповідала Драко історії про різних паломників, які ходили цією стежкою, і про дива, що вони, можливо, творили.Драко сказав, що якими б захопливими не були ці історії, він би порадив їй поберегти дихання для підйому і зосередитися. Вона не прислухалася до поради. Приблизно на півдорозі крутого підйому вона, надто відволікшись на лекцію, зіслизнула зі стежки в канаву, порослу колючими кущами й повну бруду. Чарівна паличка, якою вона виривала колючі зарості, залишилася на стежці разом із Драко.Драко, переконавшись, що Ґрейнджер не постраждала на дні канави, зайняв споглядальну позицію, притулившись плечем до дерева. — Вітаю, Ґрейнджер, ти щойно зловила сторчака.(c) Драко Мелфой та принизливе важке випробування коханням by isthisselfcare, переклад Chervonakalyna 💕📚 Глава 14: Йду в монастир! Жіночий 📚#переклади_фансховчика #дракомобіль #art by RunningQuill ❤️