Минуло п'ять років після битви за Гоґвортс, і у Герміони Ґрейнджер майже не залишилося часу, щоб повернути батькам пам'ять. Сподіваючись, що магістратура з медичної антропології в Оксфорді допоможе їй розгадати, як саме можна відтворити спогади, вона випадково стикається з тим, кого останнім очікувала б побачити в маґлівському університеті.Після завершення домашнього арешту Драко Мелфой прагне зрозуміти, як саме йому прищепили віру в ідеали чистої крові. Магістратура із соціальної антропології здається найкращим способом звільнитися від свого минулого. Аж поки він не зустрічає ту саму особу, яка й досі нагадує про минуле 📌СюжетДія фанфіка відбувається в Оксфордському університеті, де Герміона вивчає медичну антропологію. Вона не просто так обрала цей напрям — знання, здобуті в університеті мають допомогти їй повернути пам’ять її батькам. Саме це вона намагалася зробити відколи завершилася війна. Герміона обмежена в часі, оскільки магія, що стерла спогади батькам, почала руйнувати їхній розум. Всезнайко в чарівному світі поводиться так само і серед маґлів — відьма прагне більше вчитись, менше спілкуватися, але з новими друзями їй важко уникати гучних вечірок. Герміона приховує деталі свого минулого і, звичайно, магію: решті студентів вона розповідає, що навчалась в дуже закритій приватній школі в Шотландії, у якій колись вона ще й примудрилася заїхати кулаком в обличчя своєму образнику-однокласнику. Якого вона аж ніяк не очікувала знову зустріти в Оксфорді. З яким тепер вона мусить спілкуватися частіше, оскільки Драко Мелфой теж навчається у маґлівському університеті. Драко опинився там через те, що прагнув зрозуміти, як так сталося, що темному чарівнику вдалося промити мізки стільком людям і повести їх за собою. Спочатку Драко і Герміона намагаються уникати одне одного, але потім виявляється, що у них є багато тем для обговорення, з магією включно. Їх тягне одне до одного, вони приятелюють, разом працюють над проєктом, фліртують, навіть стають сусідами, але обоє настільки не впевнені в собі, що просто не вірять, що варті любові. І ці сумніви не полишають їх до самого кінця історії, стаючи найбільшою перешкодою на шляху до щастя.📌Моя думка По-перше, готуйтеся до того, що це словберн, тому наші «клієнти» зріють добрячу половину історії, а до того просто несвідомо зачаровують одне одного, відвідують вечірки і навіть викликають ревнощі (але теж несвідомо). Зрештою, хімію між ними бачать всі (і маґли, і старі друзі), а Драко і Герміона залишаються в невіданні.Другою назвою цього фанфіка з легкістю може бути «Дуже розумні, але такі дурні». І Драко, і Герміона тут — майстри непорозуміння, накручування і додумування. Справжні закохані дурники, які інтерпретують почуття крізь призму власних страхів та невпевненості. Слава Мерліну, що на допомогу приходять близькі люди (Гаррі, Джіні, оригінальні персонажі), які допомагають виправити ситуацію.По-друге, читаючи фанфік, немов поринаєш в студентське життя, ніби бачиш на власні очі старовинні будівлі, береш участь в різних розвагах і активностях — так добре авторці вдалося передати атмосферу.Друга половина історії більш емоційно насичена, але справжній пік емоцій авторка приберегла для найостанніших глав, коли просто хочеться кричати на персонажів, ба більше, так і тягне добряче їх стукнути. А ось чому, ви вже дізнаєтесь, якщо прочитаєте самі (ну, якщо не прочитаєте, то не дізнаєтесь, такий я вередливий привид).👻