Війна закінчилась, але через кілька років на фоні поширення чуток про спроби смертежерів відновити владу хтось (чи щось) завдає шкоди маґлам і чарівникам у Йоркширі. Герміона, Гаррі й Джіні, залишивши затишок кабінетів Міністерства магії, намагаються зупинити кривдника. Слід приводить їх до печери на землях таємничого власника, де вони потрапляють у пастку, і, як виявляється, не самі.Жорсткий напад відділяє душу Герміони від тіла і приносить видіння страждань, що панують у світі, залишаючи її спустошеною, виснаженою й уразливою.Попри власне роздратування Драко Мелфой, хоч і неохоче, змушений піти на крок, що, пропонується як єдиний спосіб врятувати життя відьми.Це історія про брехню й кохання, темні мотиви й цілющу магію дотику. 📌СюжетПодії фанфіку відбуваються через 7 років після битви за Гоґвортс. Гаррі, Джіні і Герміона, розслідуючи напади невідомої істоти на людей і чарівників, опиняються на землях таємничого власника. Ховаючись від негоди, тріо потрапляє до печери, де обличчям до обличчя зіштовхується з Драко Мелфоєм, який і є (о, диво) цим землевласником. Цього ж вечора Герміона і Джіні стають жертвами атаки монстра, внаслідок чого обидві опиняються в коматозному стані. Ситуація погіршується тим, що невідома магія розділяє пари і зачиняє Гаррі з Джіні в одному підземеллі, а Герміону з Мелфоєм в іншому. Істота майже відділила душі своїх жертв від їхніх тіл, і повернути бажання жити може лише фізична насолода (так, оргазм). Це не є проблемою для Гаррі і Джіні, але що робити Драко з Герміоною, які до цього спілкувалися лише взаємними образами?Як не дивно, цей фанфік — не PWP, а історія побудови стосунків, довіри, пізнання одне одного, яка починається з фізичної близькості. Чи можна довіряти, коли один з партнерів, здається, щось приховує?📌Моя думкаПовірте, я не дуже великий фанат смату, а тут його багато.Та у цьому фанфіку все відбувається за згодою. Герміона потребує задоволення, щоб вижити, і отримує його. Але при цьому цю історію можна назвати слоу берном зі спробами зваблення Драко😁. Перші 400 сторінок події описуються від імені Герміони, ми бачимо те, як змінюється її ставлення до Драко, як зароджуються почуття, як вона іноді сама добивається його, стає ініціатором багатьох речей. А потім…авторка ніби виливає відро холодної води, і, здається, що все погано. Але попереду ще 500 сторінок і є надія на логічне пояснення. Тільки, щоб виявити це, треба прочитати ще 400 болючих сторінок від імені Драко. І це як випити гірке зілля, знаючи що потім стане краще. Останні три глави, до речі, компенсують весь ангст, але до них ще треба дожити.😁У цьому фанфіку Герміона емоційна і ініціативна, та, що спочатку щось робить, а потім думає.Драко тут далеко не білий і пухнастий, він наробив багато помилок, а потім ще більше у спробі виправити все. Але він ніколи не переступає межі і сам є для себе головним катом.Загалом, це історія про спокутування і про цілющу силу кохання.Чи читали ви цей фанфік? Пишіть в коментарях, що думаєте.#Закуток_Плаксивої_Мірти