Чому мовчить ЗеленськийСьогодні у Львові вбито військовослужбовця ТЦК. 52-річному чоловікові перерізали горло в тилу країни, за яку він та сотні тисяч інших воїнів віддають на фронті здоров'я та життя. І це не "прикрий інцидент*, бо він далеко не перший. Це закономірний результат повної втрати управління внутрішніми процесами, про що ми писали у попередньому дописі. Та зараз не про це.Ми ставимо одне єдине питання: де реакція президента на це зухвале вбивство? Бо ж ми щовечора чуємо нашого гаранта. На які тільки теми він не говорить, але одну весь час оминає. За понад 4 роки повномасштабної війни ми жодного разу не чули засудження нападів на військових.І ​це вже не просто відсутність позиції. Це вже має вигляд мовчазної легалізації нападів на військових, які трапляються дедалі частіше і не вперше закінчуються загибеллю людей у формі..​Коли лідер нації ігнорує вбивство солдата в тилу, то дає сигнал ухилянтам, що "так можна".І якщо наш президент і далі толеруватиме ці ганебні дії частини суспільства, то це не наближає нашу перемогу, а навпаки. І коли прийде московит, ці "сміливці" з ножами або втечуть, або стануть прислужниками, або вже з автоматом підуть на штурм європейських посадок.Тож ми звертаємося до Зеленського: ​Ваше мовчання вбиває. Бо якщо держава не здатна захистити свого солдата на власній вулиці, вона не здатна захистити нікого. Пане Зеленський, ви програєте найголовнішу битву — за повагу до українського воїна. А без цієї поваги жоден "план перемоги" не вартий нічого.Час бути головнокомандувачем, який захищає своїх людей не лише від зовнішнього ворога, а й від внутрішнього хаосу, який ви самі допустили.Підписатися на Дозвольте доповісти