Вони сіють смерть. А українці сіють добро там, де залишаються руїни...

13 жовтня російські дрони принесли руйнування в Малехові. Ми приїхали туди, щоб забрати чотирьох котів, які потребували порятунку.

І серед розбитих будинків, страху й болю ми знову побачили те, чого не здатні знищити жодні ракети чи дрони, - людяність.

Людей, які попри все продовжують любити, турбуватися про своїх тварин і намагатися вберегти кожне життя. Людей, які навіть після всього пережитого знаходять у собі сили поділитися теплом з іншими.

На прощання жінка подарувала нам квіти зі свого квітника.

Знаєте, ми забрали звідти котів, але повезли із собою ще дещо. Квіти, які виросли на землі, де тепер так багато болю. І нагадування про те, що навіть там, де намагаються залишити по собі лише руїни - продовжує проростати добро.

Ми безмежно вдячні нашим захисникам і захисницям, завдяки яким маємо змогу жити, допомагати й рятувати. Тим, хто щодня боронить наші домівки, наші життя. Ми пам’ятаємо, якою ціною дається наша можливість бути поруч із тими, хто потребує допомоги.

І звісно ми не можемо скасувати того, що сталося. Не можемо повернути людям їхній спокій і дім одним порятунком чи загоїти всі рани. Але можемо бути поруч, коли комусь потрібна допомога. Можемо врятувати тих, хто не здатен попросити. Можемо не дозволити страху й жорстокості забрати в нас здатність любити.

Вони сіють смерть. А ми будемо сіяти життя. Скільки б для цього не довелося докладати зусиль ❤️‍🩹