Чому «французький» бульдог насправді має англійське коріння? 🇬🇧

Маленькі «вуха-кажани» та виразна міміка зробили французького бульдога одним із найпопулярніших собак у світі. Але їхній шлях розпочався зовсім не у Франції, а в Англії XIX століття.

Під час Промислової революції англійські мереживниці переїжджали до Франції та брали із собою мініатюрних англійських бульдогів. Там цих песиків почали схрещувати з місцевими тер’єрами та мопсами, завдяки чому й народилася сучасна порода.

Особливість цієї породи полягає в її неповторному поєднанні яскравої зовнішності та ідеального характеру компаньйона.

Головною візитівкою «французів» стали стоячі «вуха-кажани» та брахіцефальна будова морди, яка надає їм кумедної, майже людської міміки. При цьому вони надзвичайно людиноорієнтовані, спокійні, не схильні до агресії та легко адаптуються до життя в міській квартирі.

Справжня популярність прийшла до них наприкінці XIX століття. Спочатку собак полюбили паризькі робітники та власники кафе за компактність і вміння ловити щурів. Згодом песиків помітила богема й аристократія, а справжній бум стався в 1890-х роках, коли багаті американські туристи завезли їх до США. Уже в 1898 році в Нью-Йорку відбулася перша монопородна виставка, яка остаточно закріпила за ними статус елітного улюбленця.

А що вас найбільше підкуповує у французьких бульдогах - їхній характер чи кумедна міміка?

🤭

Школа Службового Собаківництва | Інстаграм | Звʼязатися з нами